Науково-дослідна робота − пріоритетний напрям діяльності Університету «Україна»

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» з перших днів свого заснування дбає про розвиток науково-дослідної роботи (НДР). Саме тому Університет «Україна» було відзначено за найліпшу організацію НДР серед ВНЗ приватної форми власності.

Про систему її організації розповіла начальник науково-дослідної частини Університету «Україна» Ганна НІКУЛІНА.

− Університет «Україна» вирізняється тим, що у всіх його підрозділах послідовно та системно реалізується концепція навчання та виховання студентів, спрямована на гармонійний розвиток особистості через формування високих професійних якостей, залучення до науково-дослідної роботи та активного громадського життя.

Тематика наукових досліджень підрозділів університету досить різноманітна і спрямована на пізнання та поглиблення наукових знань у 15 галузях наук, зокрема, педагогічних, економічних, юридичних, технічних, психологічних, соціологічних, політичних, філологічних, біологічних тощо.

Однією із пріоритетних тем наукових досліджень університету є розроблення та впровадження у навчальний процес сучасних методів і технологій навчання та виховання людей з особливими потребами, науково-педагогічних засад інклюзії студентів з інвалідністю в інтегроване освітнє середовище, сучасних технологій реабілітації людей з інвалідністю та їхньої соціалізації. За цією тематикою працюють науковці базової структури університету (у місті Києві), а також науковці Вінницького, Житомирського, Білоцерківського, Кіровоградського, Луцького, Миколаївського, Мелітопольського, Полтавського, Рівненського та Хмельницького інститутів Університету «Україна».

Університет «Україна» є учасником педагогічного експерименту Міністерства освіти і науки України щодо організації інтегрованого навчання осіб з особливими освітніми потребами у вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації і продовжує послідовно реалізовувати Концепцію інклюзивної освіти у вищій школі. Враховуючи досвід університету в царині надання вищої освіти молоді з інвалідністю, МОН України визначив Університет «Україна» базовим ВНЗ при проведенні Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт за напрямом «Актуальні проблеми інклюзивної освіти» впродовж 2011-2014 р.р.» та на 2015 – 2017 р.р.

Результати наукових досліджень викладачів і співробітників університету знайшли відображення у наукових публікаціях. Так, наприклад, упродовж 2013/2014 н.р. було опубліковано 54 монографії, 9 підручників (із них 1 з грифом МОН України), 75 навчальних посібників (із них 10 з грифом МОН України), 517 методичних рекомендацій, 444 конспекти лекцій, 30 наукових збірників (із них 4 фахові), 1486 наукових статей (із них 689 у фахових виданнях), 840 тез доповідей на конференціях різних рівнів.

У зарубіжних видавництвах опубліковано 8 монографій та навчальних посібників викладачів, які працюють у підрозділах Університету «Україна» в Києві, Кіровограді, Миколаєві, Полтаві, Рівному, 151 наукову статтю викладачів і 2 у співавторстві зі студентами. Також опубліковано 96 тез доповідей викладачів.

Науковий імідж університету і якість підготовки фахівців великою мірою визначаються рівнем розвитку і діяльністю наукових шкіл. Із року в рік розвиваються, зміцнюються і нарощують свій потенціал наукові школи, які очолюють відомі вчені, доктори наук, професори П.М. Таланчук, В.М. Бебик, С.С. Забара, В.В. Малишев, О.Г. Мурашин, Д.В. Чернілевський, П.І. Юхименко, В.І. Лисенко, О.Т. Євтух, В.І. Янушевський та інші.

Належна увага приділяється підвищенню наукової кваліфікації працівників університету. Нині докторантами є 43 працівники, у т.ч. 36 штатних, аспірантами відповідно 88 (48 штатних), здобувачами наукового ступеня кандидата наук 130 (89 штатних) працівників.

Упродовж 2013/2014 н.р. було захищено 5 докторських дисертацій, із них 3 у базовій структурі – Сердюк Л.З. (кафедра психології), Махінов В.М. (кафедра іноземної філології та перекладу), Короєд С.О. (кафедра цивільного, господарського та кримінального права) та 2 у територіально відокремлених структурних підрозділах (ТВСП) − Дем’янюк О.Й. (Луцьк) і Севрюков Д.Г. (Нова Каховка). Упродовж 2013/2014 н.р. року захищено 16 кандидатських дисертацій, у тому числі у базовій структурі – 5, Полтавському – 4, Кіровоградському, Луцькому, Хмельницькому інститутах – по 2, Карпатському інституті − 1.

Упродовж 2013/2014 н.р. підрозділами університету підготовлено 32 проекти на отримання грантів від міжнародних фондів, донорських організацій та наукових програм. Вагомі здобутки у даному напрямку роботи має кафедра імунології базової структури. Так, завідувач кафедри, д.б.н., професор Шичкін В.П. є співвиконавцем міжнародного проекту «Розробка терапії відновлення загрудинної залози (Тимуса) за допомогою стовбурових клітин», що виконується членами міжнародного консорціуму науковців 7 зарубіжних країн – Великобританії, Іспанії, Хорватії, України, Туреччини, Чехії, США. Проект фінансується Єврокомісією (720 тис. євро) і розрахований на 4 роки, починаючи з жовтня 2013 року. Для виконання даного проекту в університеті створено Науково-дослідний центр імунології та біомедичних технологій.

В Університеті «Україна» належна увага приділяється організації науково-дослідної роботи студентів (НДРС), яка завжди була важливим чинником підготовки сучасних висококваліфікованих фахівців. За 16 років діяльності в університеті створено необхідні організаційні і матеріально-технічні умови для розкриття наукових здібностей творчої молоді та залучення студентства до різноманітних форм наукової діяльності.

Студентські наукові товариства (СНТ) діють у 14 територіально відокремлених структурних підрозділах і налічують нині 19 осередків. Їх мережа містить 79 наукових гуртків, 53 СННВП, 27 проблемних груп, які об’єднують 2860 студентів-науковців, що становить 55 % від загальної кількості студентів денної форми навчання. До наукової роботи також залучено 1848 студентів заочної форми навчання, що становить 27 % від їх загальної кількості.

СНТ базової структури університету складається з 5 осередків, 14 СННВП, 14 наукових гуртків, 3 проблемних груп. До наукової роботи залучено 430 студентів денної форми навчання, що становить 26 % від їхньої загальної кількості і 360 студентів заочної форми навчання, що становить 18 % від їх загальної кількості.

Результати досліджень студентів опубліковані у 340 наукових статтях та 1289 тезах доповідей на наукових конференціях різних рівнів.

В Університеті «Україна» відкрита аспірантура за 8 спеціальностями: 08.00.04 − економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності); 08.00.03 – економіка та управління національним господарством; 12.00.01 − теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень; 12.00.07 − адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право; 19.00.07 − педагогічна та вікова психологія; 23.00.04 − політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку; 24.00.03 − фізична реабілітація, 05.13.05 − комп’ютерні системи та компоненти, а також докторантура за двома юридичними спеціальностями: 12.00.01 − теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень; 12.00.07 − адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

В Університеті «Україна» діють 2 спеціалізовані вчені ради у галузях юридичних наук (докторська) та економічних наук (кандидатська) за 4 спеціальностями.

Про діяльність Спеціалізованої ради з юридичних наук розповів Віктор ОЛЕФІР, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, проректор з наукової роботи Університету «Україна».

Вікторе Івановичу, у жовтні 2010 року Ви були призначені на посаду проректора з наукової роботи Університету «Україна». Які були Ваші перші кроки?

− Обійнявши цю посаду, одразу ж здійснив низку заходів щодо відкриття в університеті п’яти спеціалізованих вчених рад із правом прийняття до захисту і проведення захистів дисертацій з економічних, педагогічних, технічних, юридичних наук та фізичної реабілітації. Станом на 2014 р. наш університет визнано найліпшим серед інших у цій царині. І саме діяльність цих спеціалізованих вчених рад є одним із критеріїв якісної організаційної роботи.

Ви як відомий український адміністративіст очолили спецраду з юридичних наук. Що вдалося зробити?

− Для забезпечення підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів, створення завершеного циклу підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації та їх атестації нами було докладено чимало зусиль, щоб в Університеті «Україна» функціонувала докторська спецрада з юридичних наук, яка спочатку мала статус кандидатської, і в якій передбачався захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за трьома спеціальностями: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень; 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право; 12.00.09 – кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. Влітку 2011 року профіль спеціалізованої вченої ради було змінено на докторський. З цього часу в спецраді проводяться захисти не лише кандидатських дисертацій, але й докторських.

Після закінчення трирічного терміну повноважень, у вересні 2014 року функціонування спецради було знову поновлено на наступні три роки, але вже за двома спеціальностями: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень; 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

А які наукові спеціальності зараз є провідними і чому?

− Якраз ці дві наукові спеціальності і є провідними в юриспруденції, адже саме фахівцям із цих двох спеціальностей належить провідна роль у забезпеченні реалізації правової політики держави, її законодавчого і наукового забезпечення з урахуванням нових євроінтеграційних процесів, що сприятиме ефективності правового регулювання суспільних відносин, належної реалізації і захисту прав і свобод громадян тощо, саме від цих двох наукових спеціальностей, які є базовими, залежить деталізація положень Конституції та законів України з метою їх практичної реалізації.

До того ж, в Україні зростає тенденція до фундаментальних та прикладних досліджень у галузі юриспруденції; зберігається велика зацікавленість проблемами теорії та історії держави і права, фінансового, адміністративного права і процесу, інформаційного права. Особливо це стосується теоретико-правових та адміністративних засад оптимізації державно-правових інституцій, забезпечення прав і свобод людини. Через це щороку збільшується кількість підготовлених не лише кандидатських, але й докторських дисертацій із зазначеної проблематики.

Що зроблено для завоювання репутації спецради і досягнення нею високого рівня?

− Було докладено чимало зусиль, щоб в Університеті «Україна» функціонувала докторська спецрада з юридичних наук, щоб було повне забезпечення підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів. Крім аспірантури і докторантури з провідних юридичних спеціальностей ми маємо свій власний фаховий журнал, проводимо конференції. Наші студенти-випускники мають змогу залишитися в університеті і спробувати себе в ролі науковця, підготувати дисертацію і захистити її в нашій спеціалізованій вченій раді. Тобто у нас в юридичній галузі створено дійсно завершений цикл підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

За весь час роботи спецради жодних зауважень з боку Міністерства освіти і науки до роботи ради не було, всі рішення ради про присудження наукових ступенів були затверджені міністерством, а всі наші здобувачі отримали дипломи кандидатів і докторів юридичних наук.

На сьогодні в спецраді захищено 123 дисертації, з них 16 докторських. Незважаючи на недержавну форму власності університету, тут захистили свої дисертації низка політичних і державних діячів, суддів, прокурорів, держслужбовців, що є високим визнанням репутації університету і високого рівня спецради.

Хто входить до складу спецради?

− До складу спецради входять провідні вчені − доктори наук, професори зі значним досвідом науково-педагогічної діяльності у сфері атестації кадрів. Не всі можуть похизуватися своїми штатними працівниками, проте до юридичної спецради Університету «Україна» входять три члени-кореспонденти Національної академії правових наук України, більшість із них працюють в університеті на постійній основі. Наприклад, Олефір Віктор Іванович (голова ради), доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, проректор з наукової роботи, Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», спеціальність у раді 12.00.07; Мурашин Олександр Геннадійович (заступник голови), доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, завідувач кафедри теорії права та міжнародної інформації, Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», спеціальність у раді 12.00.01; Конопльов В’ячеслав В’ячеславович, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, професор кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права, Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», спеціальність у раді 12.00.07.

Хто виступає в ролі опонентів при атестації наукових кадрів?

− Як офіційні опоненти у нас постійно беруть участь академіки і член-кореспонденти, відомі доктори наук з відомих юридичних закладів України, які з радістю приймають запрошення виступити у нас офіційними опонентами та в подальшому популяризують з позитивного боку наш університет, наш науковий корпус, його атмосферу серед своїх колег.

Імена кого зі здобувачів наукових ступенів Ви можете згадати?

Серед наших здобувачів варто згадати таких людей:

Француз Анатолій Йосипович − Герой України, колишній начальник обласного управління внутрішніх справ в Івано-Франківській області МВС України, в Рівненській області МВС України; голова Волинської обласної державної адміністрації; захистив докторську дисертацію;

Лошицький Михайло Васильович – нині ректор Дніпропетровського університету внутрішніх справ; захистив докторську дисертацію;

Волковицька Наталя Олександрівна – суддя Вищого господарського суду України; захистила кандидатську дисертацію;

Дроботова Тетяна Борисівна − суддя Вищого господарського суду України; захистила кандидатську дисертацію;

Терещук Олександр Дмитрович – нині начальник міліції Києва; захистив кандидатську дисертацію;

Толстенко Володимир Леонідович − колишній заступник Міністра юстиції, народний депутат України; захистив кандидатську дисертацію.

І це лише найвідоміші імена юристів − науковців і практиків. Ми пишаємося ними! Поряд із цим є багато інших суддів, прокурорів, адвокатів, аспірантів − як наших, так і з інших університетів. У нас навіть нещодавно захищала кандидатську дисертацію з юридичних наук науковець із Полтави, яка вже багато років є доктором історичних наук.

Багато хто з наших університетських викладачів розпочинав свій шлях кандидата чи доктора юридичних наук саме в нашій спецраді. Кого Ви можете назвати?

− Так, дійсно. Серед наших викладачів у спецраді докторські дисертації захистили Мірошниченко Марія Іванівна, Севрюков Денис Георгійович, Журавльов Дмитро Володимирович; кандидатські дисертації захистили Сухицька Наталія Валеріївна, Сенченко Людмила Василівна, Ямкова Ірина Миколаївна, Орловська Ірина Григорівна, Сердюк Євген Васильович, Шевченко Олена Володимирівна, Остафійчук Григорій Володимирович, Лопушанська Ольга Володимирівна, Сорока Олександра Олександрівна, Терещенко Андрій Леонідович та ін.

Чи захищалися фахівці з інвалідності?

− Серед здобувачів є дві наші аспірантки з особливими потребами. Добренька Наталія Вікторівна працює асистентом кафедри правознавства в Білоцерківському інституті економіки та управління Університету «Україна», має ваду опорно-рухового апарату. Тема дисертаційного дослідження − «Доцільність та справедливість у правозастосовній діяльності». А також Маринець Вікторія Сергіївна (вада слуху і мовлення). Це був перший в Україні захист дисертації з юридичних наук глухонімою особою з участю сурдоперекладача. Тема кандидатської дисертації «Нормативно-правові основи формування правового становища осіб з порушенням слуху в Україні».

Валерія РОЗДАБАРОВА,

студентський Медіа-центр Університету «Україна»

Фото: