Законопроект «Про наукову і науково-технічну діяльність» консервує архаїчну систему фінансування науки, - Віктор Пинзеник
Колишній міністр фінансів (колишній міністр економіки та народний депутат) Віктор Пинзеник не бачить прямого зв'язку між науковими досягненнями та бюджетним утриманням наукових установ.
Про це він пише на своїй офіційній сторінці у соціальній мережі Facebook.
На його думку, схвалений парламентом у першому читанні законопроект «Про наукову і науково-технічну діяльність» консервує архаїчну систему фінансування науки, виділяючи кошти на утримання установ замість відбору фінансування ідей, проектів, тем. А це далеко не одне і те ж.
"Натяк на гранти не міняє філософії проекту, бо розглядається він лише як спосіб приробітку, додаткового фінансування. А базове фінансування дай. Дай на утримання. А що робити в таких умовах талановитим українським науковцям чи проривним науковим установам?", - зазначає він.
"Замовники і виконавці робіт у законі – в одній особі. Національна академія наук та ще 5 галузевих установ не тільки представляють систему наукових установ, вони ще і головні розпорядники бюджетних коштів. Сподіваюся, більшість з нас розуміють, що нічого доброго в такому поєднанні немає. Варто наголосити і на тому, що державні (публічні) функції не можуть виконувати самоврядні організації, якими є академії наук.
У нас полюбляють махати прапором європейської інтеграції. Поки не доходить до конкретних рішень. Хотів би почути, в якій країні ЄС регулюють законом діяльність академій наук? У якій країні ЄС вони виконують функції держави, будучи головними розпорядниками бюджетних коштів?
Можна позаздрити кількості «опікунів» науки, передбачених проектом закону. Це звичайно Кабінет Міністрів, профільне міністерство, інші центральні органи, 6 академій наук, Національна рада з питань науки і технологій, науковий комітет Національної ради, ідентифікаційний комітет з питань науки, національний фонд досліджень, наукова рада національного фонду досліджень, наглядова рада фонду, рада молодих вчених. Трохи не добрали панове-автори. Додали б іще десяток-два «опікунів». Тоді б у нас був прорив у науці. Важко тільки збагнути, як за такої кількості опікунів дитині залишитися з оком?", - підкреслив Віктор Михайлович.
"Попри постійно озвучувані декларації щодо єдиних правил пенсійного забезпечення закон зберігає спеціальну пенсійну систему в даному секторі. Хоча ця проблема має регулюватися єдиним для всіх громадян пенсійним законом.
Запахом нафталіну несе від норм щодо права кандидатів чи докторів наук мати додаткову житлову площу або кімнату в розмірі до 20 м² із оплатою цієї площі в одинарному розмірі. Як приємно це чути науковцям. Не пригадаю тільки, чи це чути з часів Брежнєва, чи Сталіна.
Складається враження, що в країні не тільки мало задумуються над проектами рішень, але мало хто їх і читає. І маю на увазі не лише те місце, де приймають закони, а й де їх готують.
Виправити закон до другого читання неможливо. Бо він потребує принципово іншої філософії, переходу від системи утримання установ до оплати замовлень. А шанс же стати законом, судячи з першого голосування, законопроект має. А тому спробую лише «вибити» поправками деякі норми, що мають регулюватися іншими функціональними законами", - вважає політик.
