В Міносвіти обіцяють збільшити підтримку молодих науковців
На цьому наголосила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час засідання Колегії МОН, де доповідь про проблеми стимулювання молоді до наукової діяльності представив голова Ради молодих учених при МОН Юрій Кращенко.
«Торік, щоб підтримати молодих науковців, МОН започаткувало Конкурс наукових проектів для молодих учених, в межах якого було відібрано 79 проектів-переможців. Вперше молодим науковим колективам надали можливість самостійно здійснювати наукові дослідження і розробки. Цього року ми збільшили суму фінансування конкурсу, яка загалом становитиме 28,4 млн гривень», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
За словами голови Ради молодих учених при МОН Юрія Кращенка, цей конкурс – гарний мотиваційний інструмент для науковців і дає змогу формувати молоді команди для реалізації прогресивних наукових ідей.
«Тривалість проекту на виконання науково-дослідницьких робіт (НДР) становить 2 роки. Ми дуже сподіваємося, що стратегічна мета конкурсу – інвестування в розробку інноваційних ідей для подальшої участі в Горизонті-2020 чи інших міжнародних конкурсах, – буде досягнута. Водночас закликаємо НАН та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні виші (МОЗ, Фіскальна служба, СБУ, МВС, Мінкульт, Міноборони), запровадили подібну систему підтримки наукових проектів молодих учених», – підкреслив Юрій Кращенко.
Голова Ради також акцентував увагу на перепонах, які існують сьогодні для молодих учених. Наприклад, зараз є правова невідповідність між Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність», яким передбачено утворення і функціонування рад молодих учених, та Законом «Про вищу освіту», де визначено лише наукові товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених. Саме тому багато рад молодих учених у ВНЗ перебувають на етапі реорганізації або взагалі ліквідовані. Також існує неузгодженість у розумінні категорії молодий учений у нормативно-правових актах, що стосуються премій та конкурсів.
Окремо було наголошено на проблемах фінансування. Вони стосуються як точкових моментів – брак коштів у бюджеті 2017 року на премії та стипендії для молодих учених, оподаткування таких премій та стипендій, – так і стратегічних питань – забезпечення житлом молодих науковців, розробка інструментів для повернення молодих учених з-за кордону тощо.
Члени Колегії озвучили низку варіантів рішень щодо поліпшення цієї ситуації. Зокрема, йшлося про розширення можливостей для зайняття молодими вченими академічних, адміністративних та наукових посад.
«Щоб молодь мала доступ до таких посад, ми чітко зазначили у Законі «Про наукову та науково-технічну діяльність», що одна і та сама особа не може бути керівником відповідної державної наукової установи більш як два строки. І зараз дуже важливо, щоб ця норма запрацювала», – зауважив заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха.
Стосовно ж житлового питання, Раді молодих вчених було запропоновано розробити конкретний проект Програми забезпечення житлом молодих вчених, передбачивши залучити до її реалізації не тільки бюджетні кошти, а й кошти спонсорів та ВНЗ.
«Сьогодні було озвучено багато проблем, до вирішення яких ми обов’язково долучимося, однак для цього насамперед потрібно створити конкретний покроковий план. Щоб ми розуміли, що можемо зробити шляхом внесення змін в документи на рівні МОН чи Кабінету Міністрів, а стосовно чого маємо звернутися в Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради для пришвидшення внесення змін до законодавчої бази», – підсумувала Лілія Гриневич.
Найближчим часом Рада молодих учених додасть до проекту Рішення колегії усі отримані пропозиції та зауваження, після чого документ, який допоможе збільшити підтримку молодих вчених, буде затверджено.
