Вступна кампанія є найбільшим, наймасовішим і найточнішим моніторингом

Пріоритет у роботі міністерства – підвищення якості освіти. Але люди трактують це поняття по-­різному. Для одних це – якість і кількість тих знань, які отримує людина. Для інших це – рівень диплома, який визнається якісним.


Свою думку з приводу того як забезпечити якісну вищу освіту навів Дмитро Табачник:

Я вважаю, що поняття «якість освіти» є комплексним. Це і «авторитет» диплома, і, безумовно, знання, які отримуєш. Але насамперед уся реформа вищої освіти спирається на формування не тільки знань, а й навичок. І те, що в Європі називається компетентністю – це вміння реалізувати отримані знання. 

Кажуть, що в нашій країні немає єдиного моніторингу ВНЗ. Я вважаю, що кожна вступна кампанія є найбільшим, наймасовішим і найточнішим моніторингом. Сьогодні в нас є більше сотні ВНЗ – і державних, і приватних, і комунальних – до яких не подали документи навіть і десять абітурієнтів або взагалі не виявилося жодного бажаючого. Хіба це не моніторинг? Я обіцяю, що після закінчення прийому документів ми всі ці дані оприлюднимо – і назви закладів, і прізвища ректорів. Ці дані – промовиста характеристика профанації освіти.

А про якість знань і якість освіти найкраще знає… роботодавець. Будь-який – банкір, приватний підприємець, керівник державного підприємства. Якщо до нього приходить юрист із дипломом КНУ імені Тараса Шевченка, Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Львівського національного університету імені Івана Франка, він його візьме на роботу. А якщо прийти з дипломом юриста кооперативного технікуму, харчового університету тощо, то обов’язково влаштують перевірку, встановлять випробувальний термін. А найімовірніше – просто не візьмуть. Саме тому я звертаюся до абітурієнтів і батьків: не вступайте до непрофільних інститутів, академій та університетів, не отримуйте «дешевий», неякісний диплом. Не треба так робити, адже цей вибір визначить зміст чотирьох – п’яти років вашого життя. Не варто в кулінарному технікумі ставати юристом – диплом ви отримаєте, але конкурентоспроможність його буде низькою. Щороку в нашій країні у державних центрах зайнятості найбільше реєструється людей із дипломами про вищу освіту економістів і юристів. Нині хороший інженер будівельник, який може працювати майстром, виконробом і очолювати бригаду, на ринку праці швидше знайде роботу. І заробить для сім’ї та свого майбутнього більше, ніж слабенький юрист чи економіст. Дедалі більше зростає потреба в інженерах-будівельниках, інженерах-механіках, інженерах-металургах і кваліфікованих робітниках. Саме тому за останній рік ми зробили близько сорока нових європейських стандартів робітничих професій. Це – стандарти нового покоління, людина здобуває одразу п’ять спеціальностей. Останній такий стандарт об’єднав шість професій електрозварювання. Цей диплом дійсний не лише в Україні, а й у більшості європейських країн, і засвідчує високу кваліфікацію зварювальника. Ось це – шлях майбутнього. Ліпше мати середню технічну освіту і гарантоване працевлаштування, ніж погану вищу і професію, не затребувану на ринку праці.

Цьогоріч ми розпочали справді революційний проект у профтехосвіті. «Схрестили» інтереси роботодавців і можливості закладів ПТО. Зустрілися з об’єднаннями хіміків, національних товаровиробників і попросили їх підготувати держзамовлення, сказати, які спеціалісти потрібні на заводах. Такий самий великий проект ми робимо з компанією СКМ, – вони продивляться всю «лінійку» підготовки кадрів у ПТНЗ і ВНЗ й визначать, яких фахівців потребують металургійний та гірничий комплекси.

Ще почали готувати державну програму підвищення якості природничої та математичної освіти. Цікаво, що в нас це сталося раніше, ніж на це звернула увагу доктор фізико-математичних наук Ангела Меркель. Вона зазначила, що майбутнє належатиме тій країні, яка в ХХІ столітті готуватиме інженерів найвищої якості. І поставила завдання – для індустрії Німеччини виділити додатково 10 мільярдів євро на підготовку технічних інженерів.

Ми намагаємося завдяки впровадженню Державної цільової програми розвитку професійнотехнічної освіти на 2011 – 2015 роки підняти її якість. Ця програма є досить дорогою для Державного бюджету – п’ять мільярдів гривень. Вона передбачає технічне «переозброєння» ПТНЗ і врахування при підготовці кваліфікованих робітників інтересів роботодавців.

За матеріалами "Освіта України"


Поділіться з друзями:   

Останні новини