Заступник Міністра освіти розповіла як бути з навантаженням викладачів і 16-ма дисциплінами для студентів

Про це йдеться в наказі Міносвіти №47 від 26 січня, розповіла журналісту "Української правди" Інна Совсун, перший заступник Міністра освіти і науки України.

- З вересня на рік студент має слухати не більше 16 дисциплін, тобто не більше 8 курсів на семестр.

Є багато дискусій, чи новий закон "Про вищу освіту" радикальний, чи компромісний. Але я вважаю, що те, що там є якісь такі норми, які стосуються дуже напряму речей, пов'язаних з організацією навчального процесу – це, мабуть, найбільш радикальне, що там є.

У першу чергу, це зменшення навантаження на викладачів і зменшення навантаження на студентів.

Це те, що нам конче необхідно було робити дуже давно. Тому що викладачі, в яких було по 900 годин навантаження на ставку, не могли займатися науковою діяльністю, вони навіть не могли викладати нормально з такими навантаженнями.

Вони втрачали професійну мотивацію, інтерес до роботи, вичитували одне й те саме, дробили свої курси просто для того, щоб набрати години навантаження. Тепер у них навантаження – максимум 600 годин.

Те саме стосується студентів.

Наші студенти слухають по 10-15 дисциплін на семестр, порівняно з 4-5 дисциплінами у Європі, в Америці. І, знову ж таки, це вочевидь впливає на результат.

Я теж викладаю в університеті і бачу студентів, які приходять і говорять: "Нам цікаво, ми би хотіли прочитати більше на цей семінар, але у нас ще три інших семінари в цей день, ми фізично не можемо більше прочитати 100 сторінок на один з них".

На відміну від теперішніх першокурсників, ті, хто вступатиме в 2015 році, повинні будуть слухати не більше 8 дисциплін на семестр, 16 на рік.

Не 10-15 – а максимум 8. Якщо якийсь університет організує 5 дисциплін – прекрасно, студенти зможуть сконцентруватися і вчити деталізовано, поглиблено те, що їм дійсно необхідно.

У наступному навчальному році ми нарешті вийдемо на можливість формування власної програми, 25% на вибір студента.

Це, знову ж таки, те революційне, що є в новому законі, і що ще необхідно адекватно зреалізувати. Проблема з вибірковістю, крім боязні викладачів, що їхня ставка залежатиме від волі студентів, – полягає у тому, що наші університети не розуміють, як вибірковість зреалізувати.

Якщо в тебе за розкладом йде: перша-друга-третя пара, ти вчишся на історії і хочеш прослухати якийсь курс із філософії, а у філософів пари теж йдуть підряд "1-2-3" – то навіть за всього бажання не зможеш піти на пари до філософів, якщо вони відбуваються суто в той же час, коли у тебе є твої обов'язкові пари з історії.

Тобто, треба по-іншому почати розклад форматувати, що він має бути з "вікнами", тому що тільки якщо розклад має "вікна", можливо забезпечити якусь мобільність всередині університету.

А ще у першокурсників не буде такого предмету, як БЖД, окрім спеціальностей, де це дійсно необхідне – природничники, технарі.

– Студенти, які вступали цього року, будуть вчитися по тих же стандартах, чи для них теж будуть нові? От є студент-першокурсник і є другокурсник. Першокурсник вже має можливість вибирати дисципліни, а студент другого курсу вчиться по старій програмі?

– В наказі, про який я згадувала, йдеться також про те, що для студентів старших курсів цей обов'язковий перелік дисциплін також носить рекомендаційний характер.

Тобто університети мають розв'язані руки щодо формування програм.

Як вони цим скористаються – це вже елемент автономії. За нами тут буде радше функція моніторингу того, що відбувається, ніж прямих вказівок.

– Це такий трохи хаос.

– В якийсь момент, вочевидь, період змін завжди супроводжується якимось елементом хаосу.