Сьогодні ДІНЗ нікого не карає й не притягує до відповідальності, - Руслан Гурак

Державна інспекція на­вчальних закладів має чітко визначені законом завдання. Основ­не — це перевірки діяльності навчальних закладів, вивчен­ня роботи управлінь і депар­таментів освіти.


За словами її очільника Руслана Гурака, 90% часу інспектори ДІНЗ приді­ляють саме цим питанням. Решту часу спрямовують на вдосконалення роботи: щоб побачити цілісну картину, зо­крема, проводять моніторин­гові дослідження.

Про роботу ДІНЗ з її директором спілкувалась Дарина Матат, журналіст газети "Освіта України".

—   Державна інспекція на­вчальних закладів змінює своє обличчя — стає відкритішою, — стверджує Руслан Гурак. — Сьогодні ДІНЗ нікого не карає й не притягує до відповідальності. Наше за­вдання — виявити порушен­ня, які є в роботі навчального закладу, і дати рекомендацію органу управління освіти (або власнику), щоб ці недоліки усунути. І лише у деяких кри­чущих випадках — притягти керівника такого навчального закладу до відповідальності, анулювати ліцензію.

Але ми побачили, що точко­ві перевірки не змінюють і не трансформують систему. Тож, аби зрозуміти реальний стан справ, ми вирішили зробити загальний моніторинг усіх ла­нок системи освіти: вищої, загальної середньої, професійно-технічної, позашкільної. Ми побачили як цілісну кар­тину, так і особливості кож­ного навчального закладу. Я впевнений: саме таких даних бракувало для добрих управ­лінських рішень на місцях.

—   Чим зумовлена необхідність появи нової редакції актів пе­ревірки навчальних закладів?

—  Акти, які складаються за результатами перевірок, є уні­фікованими. Як правило, час від часу вони оновлюються. Чинні уніфіковані акти не змі­нювалися впродовж декількох років. У той час, коли абсо­лютно змінився Закон «Про вищу освіту», ліцензійні умо­ви, нормативні документи, які стосуються умов та пра­вил прийому, положень про ті чи інші документи, які мають бути в навчальному закладі... У зв'язку із цим постала гостра необхідність змінити уніфіко­ваний акт — він має відпові­дати сучасному стану чинно­го законодавства.

— Які принципові зміни були внесені в акти перевірки?

—  В Україні суттєво змі­нився Закон України «Про вищу освіту, і як наслідок — нова редакція акту врахо­вує конкретні речі, викладе­ні в законі. Вони стосуються, наприклад, суміщення адміні­стративних посад, міжнародного співробітництва, акаде­мічної доброчесності. Усі ці положення нині знайшли відо­браження в актах перевірки. Значна частка питань стосу­ється наявності й дотриман­ня вищими навчальними за­кладами власних положень та порядків. Відтепер інспектор, який перевірятиме навчаль­ний заклад, отримає можли­вість не лише заповнювати статистичні дані — ставити хрестики, плюси й мінуси і констатувати порушення законодавства, а й одночасно вивчати особливості організа­ції освітнього процесу, патрі­отичного виховання, наукової роботи та міжнародного спів­робітництва кожного окремо­го навчального закладу.

Як уже зазначалося, в Укра­їні суттєво змінились ліцен­зійні умови. Отже, великий блок змін в актах перевір­ки пов'язаний із закладен­ням нових критеріїв, які від­повідають ліцензійним умовам щодо діяльності навчальних закладів.

— Розкажіть про особливості моніторингових досліджень, проведених ДІНЗ.

— Завжди виникає питан­ня: чи є «живою» інформація в Державній службі статис­тики чи Міністерстві освіти і науки? Чи відповідає вона дійсності? Саме Державна ін­спекція навчальних закладів може актуалізувати ці дані з погляду державного нагляду і контролю в Україні.

Що стосується науково-педагогічних показників, то — так! — виші можуть «прикра­шати» реалії у документах про ліцензування й акредитацію. Саме ці матеріали ми й пере­віряємо. Усі мають пам'ятати: подання неправдивої інформа­ції є підставою для анулюван­ня ліцензії.

Проведення моніторинго­вих досліджень — це функ­ція багатьох інституцій, зокре­ма при Міністерстві освіти і науки. Проте вони мають інші критерії для освітньої статис­тики. У Положенні про ді­яльність ДІНЗ передбачено проведення моніторингу на­вчальних закладів (аналізу їх діяльності): закладені якраз ті питання, які базуються на проведених перевірках. Тому саме ці показники є дуже важ­ливими.

— Чи запрошували до обго­ворення проектів актів пере­вірки представників громад­ськості?

—  Так. До обговорення уні­фікованих актів активно долу­чилися всі представники Гро­мадської ради при ДІНЗ. Я впевнений: що більше зацікавлених сторін братимуть участь в обговоренні, то краще буде для системи освіти в цілому. Радію з того, що представни­ки громадськості небайдужі до проблем освіти, ми запрошує­мо їх до співпраці. До речі, від­коли я прийшов на цю посаду, мої двері в кабінеті завжди від­чинені. Будь-яка людина, яка приїздить до Держінспекцїї, може зайти до мене особис­то, щоб обговорити ту чи іншу проблему.

—  Руслане Васильовичу, які напрямки розвитку ДІНЗ є визначальними?

— Ми закладаємо на май­бутнє чимало перспектив, зо­крема — кардинальну зміну системи державного нагля­ду (контролю) у сфері освіти з урахуванням міжнародного досвіду. Ми бачимо інспекцію абсолютно новою: ближчою до людей, із територіальни­ми підрозділами, яка мати­ме інші методики для прове­дення перевірок. Вона може змінити свою назву — стане центральним органом із забез­печення якості освіти. До речі, такі пропозиції вже закладе­ні в проекті закону України «Про освіту».

У нас є дуже багато цікавих ідей — як ми трансформуємо систему державного нагляду і контролю в Україні. Це важ­ливо, особливо в умовах децентралізації.

«Освіта України»,  №40, 10 жовтня 2016 року


Поділіться з друзями:   

Останні новини


Новини партнерів:

загрузка...
Loading...