В українських вишах не забезпечено прозорого вступу до магістратури

Освітня система України має 8 значних недоліків, що впливають, а деякі навіть зумовлюють розвиток недоброчесності.


Про це йшлося сьогодні, 27 березня, під час презентації звіту «Огляди ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017», що підготувала Організація економічного співробітництва та розвитку.

Одним із найцікавіших розділів звіту присвячений вступу до магістратури у вітчизняних вишах.

Доступ до магістерських і докторських програм залежить від оцінок у бакалаврському  дипломі та вступних іспитів, критерії яких університети можуть встановлювати самостійно. Керівники ВНЗ відповідають за об’єктивність і відкритість процесу прийому. Для заохочення академічної мобільності у правилах також зазначено, що студенти можуть бути з інших ВНЗ та спеціальностей за умови успішного складання додаткових вступних іспитів і залежно від середнього бала бакалаврського диплома.

Коли доступ до навчальних програм у вищій освіті є корумпованим, студенти отримують місце в університеті чи пов’язані з ним переваги, на які вони не мають права за своїми заслугами. Доступ можна забезпечити: хабарами, шахрайством, введенням в оману, списуванням,  використанням особистих зв’язків чи в інший незаконний спосіб. Зазвичай до цього процесу долучається ще хтось (нерідко працівник університету), який надає місце в університеті чи  пов’язані з ним переваги, отримавши фінансові чи інші заохочення

Ризик порушень доброчесності під час вступу до магістерських програм

Більшість молодих українців, які отримали диплом бакалавра останніми роками, продовжили навчання на магістерських програмах. Кількість студентів, прийнятих на бюджетні  місця в магістратуру (99 345) — це 81% студентів-бюджетників, які закінчили бакалаврські програми (122 125). У той час як вступ на бакалаврські програми переважно ґрунтується на результатах зовнішнього незалежного оцінювання, вступ на магістерські програми цілком залежить від рішення університету, до якого вступає кандидат.

Під час інтерв’ю в рамках оцінювання доброчесності учасники декілька разів зазначали, що це сфера підвищеного ризику. Учасники фокус-групи — студенти магістерських про грам із різних університетів Києва — повідомляли, що знали про випадки, коли надавалися хибні дані про середній бал бакалаврського диплома чи результати іспитів для отримання місця в магістратурі, а також, що керівництво університетів часом пропонує місця на магістерських програмах як подарунки друзям чи хабарі для отримання політичної підтримки або послуг, наприклад, лояльності лідерів студентської спільноти.

Про подібні випадки повідомляє і преса; у деяких з статтях детально описано типові проблеми доступу до магістратури, такі як хабарі та шахрайство під час іспитів (Українська правда, 2015). Визнаючи наявність таких порушень, у січні 2016 року Кабінет Міністрів України  видав наказ, у якому йдеться про потребу застосовувати «позитивний досвід подолання ризику корупції», а саме і запровадження зовнішнього незалежного оцінювання для доступу до першого рівня вищої освіти, щоб також «забезпечити прозорий доступ на магістерські програми». Наказ підтвердив, що Кабінет Міністрів прийняв пропозицію МОН провести пілотне випробування стандартизованого тестування для доступу на магістерські програми з права.

Проблемний конкурс під час доступу до магістерських програм

На відміну від бюджетних місць на бакалаврських програмах, бюджетні місця в магістратурі не залежать від результатів зовнішнього об’єктивного тестування і не розподіляються незалежним органом. Рішення щодо того, хто отримає бюджетні місця на магістерських програмах, ухвалюються цілком в університеті, до якого подав заявку студент.

Відповідно до результатів фокус-групи студентів магістратури, організованої саме для цього оцінювання, студенти, які вступають на магістерські програми, складають два вступні іспити: тест на знання англійської мови та комплексний іспит з обраної спеціальності. Для вступу на напрям підготовки «спеціаліст» вимагається тільки комплексний іспит з обраної спеціальності. Цей комплексний іспит створюється та оцінюється університетом, який пропонує навчальну програму. Оскільки конкурс на магістерські програми є децентралізованим і не керується національними стандартами — так само, як і не підлягає зовнішній валідації та перегляду, — він надає значні можливості для порушень доброчесності. Учасники фокус-групи, які складали іспити для вступу у магістратуру, заявляли, що питання на іспити були загалом поганої якості, з багатьма елементарними помилками. Деякі  університети використовують ті самі тестові питання рік за роком, лише змінюючи їхній порядок у документі, завдяки чому до таких тестів легко підготуватися. Отже, студенти не відчували, що їхні тести були дуже складними або ж що їхні результати мали якусь особливу вагу для прийняття рішень щодо їхнього прийому. Більше того, самі іспити створюються та перевіряються викладачами університету, які можуть не бути незалежними. Для невеликої кількості навчальних програм, згідно з відгуками фокус-групи, університети взагалі не створюють вступних іспитів. Вони враховують тільки оцінки за державні іспити / бакалаврську роботу та середній бал бакалаврського диплома. Як описується пізніше в цьому звіті (розділ 8), ні результати державних іспитів у бакалавраті, ні середній бал  у бакалаврському дипломі не можуть вважатися незалежними чи об’єктивними критеріями.

Уряд і парламент України визнають, що організація прийому студентів на магістерські програми не відповідає принципам справедливого і відкритого конкурсу. Закон «Про вищу освіту» від 2014 р. (ст. 44-45) вимагає запровадження вступних іспитів для прийому на всі магістерські програми. Ті самі статті містять особливі положення  щодо прийняття на магістерські програми в медичній, фармацевтичній і ветеринарній галузях. Закон пропонує в майбутньому використовувати для цих магістерських програм ту саму систему, що і для вступу на бакалаврат. Доступ залежатиме від результатів зовнішнього  стандартизованого оцінювання. Бюджетні місця надаватимуться відповідно до результатів зовнішнього оцінювання, опублікованих критеріїв прийому та пріоритетів вступників.

До УЦОЯО звернулися із запитом на розробку магістерських вступних іспитів, поки що тільки в галузі права. Центр погодився це зробити, але попросив більше часу для пошуку кваліфікованих авторів тестів. Галузь права є примітною сама по собі: в усій українській вищій освіті є тільки 3000 місць на магістерських програмах цієї галузі, а вступати на неї може власник бакалаврського диплому з будь-якої спеціальності, що створює особливо відчутний дисбаланс між попитом і пропозицією, а також серйозні стимули для порушень доброчесності.

Як зменшити стимули для зловживань у цій сфері? У звіті рекомендується зменшити кількість місць і перегляд державного фінансування для магістерських  програм.

У 2014-15 рр. загальна кількість доступних місць на магістерських програмах була удвічі більша за кількість випускників бакалаврських програм, а кількість місць із державним фінансуванням у магістратури була достатня для підтримки 83% випускників бакалаврату, які навчалися на бюджеті. Така велика кількість бюджетних місць, доступна на програмах вищого рівня, дає випускникам бакалаврату потужний стимул намагатися потрапити на ці програми, зміцнює їхнє переконання, що ступінь бакалавра недостатній для успішного працевлаштування та сприяє готовності вступити будь-якою ціною. Ця ситуація впливає і на університети, заохочуючи їх розпоряджатися магістратурою як привабливим каналом державного фінансування, а не інвестицією в освітні цінності та успішність.

МОН нещодавно зменшило розмір сектора вищої освіти, забравши акредитацію в університетів неналежної якості. Процес було прискорено суворішими стандартами якості, запровадженими Законом України «Про вищу освіту» від 2014 р. і новим керівництвом МОН, орієнтованим на реформи. З 2010 по 2015 рр. кількість університетів зменшилася з 813 до 659, причому більшість було закрито після 2014 р. Акцент зробили на державні заклади вищої освіти, особливо їхні регіональні філіали.

Оптимізація національної мережі вищих навчальних закладів дає змогу переоцінити розподіл державного фінансування на магістерські програми, обмежити надлишкову пропозицію, а також диференціювати підтримку відповідно до магістерських програм, які користуються найбільшим попитом. Це слід робити на користь розширення доступу на профінансовані державою популярні програми кращої якості на рівні бакалаврату і магістратури, включно з тими, які мають попит на ринку праці. Попит на популярні програми скоріш за все зросте після нової пропозиції МОН щодо фінансування вищої освіти, яка передбачає систему ваучерів: студенти, що мають право на державне фінансування своєї освіти з певної спеціальності, обирають собі університет і програму.


Поділіться з друзями:   

Останні новини


Новини партнерів:

загрузка...
Loading...