Промисловці разом із провідними технічними університетами переймають досвід дуальної освіти у своїх німецьких колег

Днями в Федерації роботодавців України відбулася зустріч українських промисловців, керівництва механіко-машинобудівного інституту НТУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського" з представниками німецького проекту "Дуальна освіта в діалозі" (Duale Ausbildung Dialog), що здійснюється в рамках німецької програми "Східне партнерство".


Згаданий проект розрахований на рік і триватиме до літа 2017 року. Основна мета проекту – поділитися з Україною досвідом впровадження принципів дуальної освіти у практику вищих навчальних закладів. Реалізація цього досвіду в Україні забезпечить більш ефективну взаємодію сфери освіти і науки з промисловістю та покращить відповідність професійної підготовки фахівців вимогам ринку праці, - передає прес-служба Федерації роботодавців України.

"Дуальна освіта – це поєднання роботи і навчання, коли молодого спеціаліста навчальний заклад готує разом з підприємством. Компанія визначає потрібні їй спеціальності й замовляє вишу. Таким чином, дві різні установи – навчальний заклад і підприємство – здійснюють навчання доповнюючи один одного. Професійно-практична підготовка відбувається переважно на підприємстві, а теоретичне навчання на базі навчального закладу. Засновником дуальної освіти вважають Німеччину. У 1960-х такі великі корпорації, як наприклад, Mercedes та Siemens, гостро відчуваючи нестачу кваліфікованих інженерних кадрів, виступили ініціаторами такого способу навчання. Від Німеччини цю систему перейняли Канада, Австрія, Швейцарія та інші країни", - розповів професор вищої дуальної школи Гера-Айзенах (Німеччина) Іван Гаврилюк.

"Ми відштовхуємося від потреб ринку, – каже спікер міської ради міста Ерфурт (Німеччина) Райнхард Дуддек. – Маємо заглянути на три-чотири роки вперед, на які спеціальності буде попит. Вже згідно з цим надаємо свої кваліфікаційні місця. Наш обов'язок перед суспільством – не залишити наших студентів безробітними".

"Студент поєднує навчання і стажування на підприємстві. При цьому отримує стипендію, близьку до заробітної плати", - доповнює Іван Гаврилюк. - Щоб потрапити у вищу дуальну школу, абітурієнт має отримати закінчену середню або спеціалізовану середню освіту. Студентів відбирають на конкурсних засадах. Також кожен учень повинен знайти партнера серед підприємств – це головна умова".

У Вищій дуальній школі Гера-Айзенах навчання триває шість семестрів – три роки. Кожен семестр ділять на три місяці теорії і три – роботи на підприємстві. Хоча в інших закладах для отримання теоретичних знань студенту достатньо 1-2 дні на тиждень відвідувати виш, а також працювати самостійно. Решта підготовки – робота на підприємстві.

В компанії студент має наставника. Його статус закріплений у законі і за свою роботу зі студентом куратор отримує 538 євро. Впродовж трьох місяців він займається разом зі студентами проектами, які мають безпосередній зв'язок з підприємством: "Це є значною перевагою для компанії, адже учень інтегрується в систему підприємства, вивчає всі робочі механізми, – зауважує Райнхард Дуддек.

При цьому, професор вищої дуальної школи Гера-Айзенах Іван Гаврилюк доповнює: "Студенти не мають стільки канікул та вихідних, як, наприклад, в Україні. У нас студенти відпочивають рівно місяць на рік. Це така ж сама відпустка, яку має персонал підприємства".

Колись німецька економіка гостро відчувала дефіцит інженерних кадрів. Сьогодні в подібній ситуації опинилася Україна. – "Тільки на моїх підприємствах і тільки у Кропивницькому дефіцит інженерів становить 180 чоловік. Одним із альтернативних шляхів отримання якісної інженерної освіти є дуальна вища освіта. На жаль, традиційна академічна освіта часто відірвана від реалій і потреб конкретних підприємств. Натомість, дуальна система говорить про те, що отримані студентом в університеті знання і навички проектуються на реальні виробництва. Питання далеко не у тому, що працюючи на підприємстві, студент буде отримувати зарплату і ще й стипендію. Мета дуальної освіти не у покращенні матеріального становища студента. Мета – у покращенні рівня якості і практичності освіти", - наголосив член Ради Федерації роботодавців України, відомий промисловець - голова Наглядових рад компаній "Гідросила ГРУП" і "Ельворті ГРУП" Павло Штутман.

Повертаючись до досвіду Німеччини, слід зазначити, що дуальна освіта в цій країні закріплена на законодавчому рівні. Однак після завершення навчання випускник не зобов'язаний працювати в компанії, яка його вчила. При цьому, як зазначили під час зустрічі наші німецькі колеги, більше 90% студентів все ж таки залишаються на тому підприємстві, на якому навчалися.

Деякі університети в Україні вже працюють з дуальною системою освіти. Директор механіко-машинобудівного інституту Національного технічного університету імені Ігоря Сікорського Микола Бобир розповів: "КПІ співпрацює з FESTO, Haas Automation. Boeing прийшов в КПІ, щоб готувати для себе кадри. Вже створили конструкторсько-інженерний центр "Боінг-Україна", де працює 100 випускників КПІ. Центр розширюють зараз до 250 осіб", – поділився успішним досвідом він.

Крім того, Павло Штутман і ректор КПІ прийняли рішення, що спільно працюватимуть над підготовкою інженерних кадрів через дуальну систему освіти. Щоб впроваджувати цю систему на державному рівні, представники Федерації роботодавців України спільно з Міністерством освіти і науки України розроблять Концепцію підготовки фахівців у вищій освіті за дуальною системою. Для цього при Міносвіти, під керівництвом заступника міністра Володимира Ковтунця створено спеціальну робочу групу. Федерацію у цій групі представляють – Павло Штутман і Почесний голова Корпорації "УкрІннМаш", лідер Комітету ФРУ з промислового розвитку Віталій Немілостівий.


Поділіться з друзями:   

Останні новини


Новини партнерів:

загрузка...
Loading...