Закон щодо змін у вищій освіті прийнято

Чіткі критерії, за якими оцінюватиметься робота ректорів, кардинальне зменшення об’єктів ліцензування освітньої діяльності у сфері вищої освіти, а також впровадження дуальної освіти.


Ці та інші зміни закладені у закон щодо змін у сфері вищої освіти, який сьогодні, 18 грудня 2019 року, підтримали 321 депутат Верховної Ради України у другому читанні. Тепер документ передадуть на підпис Президенту, після чого він набуде чинності, - інформує прес-служба Міносвіти.

Закон вносить точкові зміни одразу в кількох важливих напрямах. Серед них – вимоги до керівників закладів вищої освіти, ліцензування, дуальна освіта, міждисциплінарність та дотримання академічної доброчесності.

“Цей закон – результат об’єднання зусиль профільного комітету Верховної Ради, представників вишів та МОН. Ми дуже вдячні депутатам за їхню відкритість і готовність пропонувати нові, такі потрібні нашій системі вищої освіти рішення. Цей закон – один з тих, що допоможуть нам порушити статус кво та принести реальні зміни для якості освіти в наших університетах. Це той результат, за який варто боротися”, – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

З усіма керівниками вишів, які надалі обиратимуться на посади, будуть підписані контракти із зазначенням цільових показників ефективності (KPI), строками їхнього виконання та механізмами перевірки. Формуванням KPI займатиметься Міністерство на базі програм кандидатів, які ті подаватимуть в пакетах документів на конкурс. Таким чином, цілі в програмах керівників вишів стануть індикаторами ефективності, а  невиконання програм – підставою для розірвання контракту.

Ліцензування відбуватиметься в режимі онлайн через електронні бази – це зробить процес прозорішим та допоможе уникнути низки бюрократичних процедур. Відтепер ліцензуванню підлягає освітня діяльність вишів на певному рівні вищої освіти і освітня діяльність за спеціальностями для “регульованих професій”. Це означає скасування ліцензування для майже 100 спеціальностей. Серед так званих “регульованих професій” – спеціальності, які передбачають особливо відповідальну роботу, наприклад, правнича сфера, атомна енергетика, медицина, військова служба тощо. Вимоги до освітньої діяльності з підготовки фахівців за такими спеціальностями посилюються.

Деякі зміни відбудуться і у структурі вишів. Відокремлені структурні підрозділи не можна буде створювати у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі, а ті, що зараз працюють, мають бути реорганізовані або закриті до 1 липня 2021 року.

Закон передбачає низку змін для вступників та студентів.

Так, він виключає поняття “диплом державного зразка” та, натомість, пропонує вишам видавати документи про вищу освіту за зразком, затвердженим власною вченою радою. Однак видавати дипломи заклад зможе лише за освітніми програмами, акредитованими НАЗЯВО, іноземними або незалежними українськими акредитаційними агенціями.

За недотримання академічної доброчесності студенти нестимуть більше відповідальності. Виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації в роботах може стати підставою для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти.

Закон передбачає застосування технологій ЗНО для вимірювання результатів навчання, здобутих на першому (бакалаврському) рівні, та їх використання для прийому на подальші рівні, а також для атестації здобувачів вищої освіти.

Серед інших новацій – укладання договору зі вступниками, яких зараховуватимуть як на контракт, так і на бюджет. Предметом цих договорів буде не плата за навчання, а саме  права та обов'язки студентів та закладів вищої освіти .

Крім того, під час вступної кампанії заклади зможуть запроваджувати поширений в західних країнах інструмент відбору – мотиваційні листи. Вони стануть одним із механізмів, за якими найбільш вмотивовані вступники зможуть отримати додаткові бали під час конкурсного відбору. Для того, щоб уникнути зловживань, максимальна вага додаткового балу за мотиваційний лист у тих закладах, які його запровадять, складатиме 1% від конкурсного балу. Також прийом мотиваційних листів та їх оцінка буде здійснюватись перед початком сесії складання ЗНО, тобто до того, як вступники дізнаються свої бали на ЗНО.

Авторами закону є народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Важливо, що під час розробки документу вони врахували напрацювання Міністерства освіти і науки.


Поділіться з друзями:   

Останні новини


Новини партнерів:

загрузка...
Loading...