Євген Суліма: Система атестації науковців в Україні діятиме на більш демократичних засадах

Про завдання Міністерства освіти, науки, молоді та спорту, якому передано функції ліквідованої Вищої атестаційної комісії, нові вимоги до складу спеціалізованих вчених рад, а також нове видання, в якому друкуватимуться всі матеріали стосовно захисту дисертацій, присудження вчених звань і наукових ступенів, «Освіті України» розповів перший заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євген Суліма.

– Євгене Миколайовичу, нещодавно Вищу атестаційну комісію України було реорганізовано і її повноваження покладено на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Розкажіть, будь ласка, що змінилося в системі. Чи будуть такі зміни кроком, умовно кажучи, вперед?

– Так, у процесі адміністративної реформи Вищу атестаційну комісію України було ліквідовано, а натомість у структурі міністерства створено Департамент атестації кадрів, на який в основному покладено виконання функцій з атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Природно, що ці реформаційні кроки замислювалися з метою підвищення ефективності та оптимізації чинної в Україні системи атестації науковців. До безсумнівних переваг, здійснюваних у цій царині змін, треба віднести об'єднання в рамках одного центрального органу виконавчої влади присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань; оптимізацію мережі спеціалізованих та експертних рад, а також самого механізму атестації вчених; системний перегляд і вдосконалення нормативно-правової бази атестації науковців вищої кваліфікації; істотне скорочення чиновницького апарату, який займається цією справою, а також видатків на його утримання тощо.

– Що буде змінено в системі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів? Так, міністр зазначив, що буде посилено роль вищих навчальних закладів.

– У системі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації буде збережено всі її ланки. Працюватимуть, які працювали, спеціалізовані вчені ради у ВНЗ III – IV рівнів акредитації і відповідних наукових та науково-технічних установах, експертні ради. Підсумкові рішення з питань присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань, як і з усіх інших питань, що стосуються атестації вчених будуть прийматися Атестаційною колегією. Це міжвідомчий орган, до складу якого увійшли провідні вчені з університетів і державних академій наук. Очолюватиме Атестаційну колегію за посадою міністр освіти і науки, молоді та спорту України.

Нині суттєво скорочено кількість експертних рад. Замість 45 тепер діятиме 28 рад. Це сталося завдяки об'єднанню близьких за змістом діяльності експертних рад. Помітним є і перерозподіл повноважень між експертними та спеціалізованими вченими радами в підготовці експертних оцінок дисертацій, що надходитимуть до МОНмолодьспорту. Раніше вони всі без винятку потрапляли на розгляд експертних рад,а нині основна маса (понад 95%) дисертаційних досліджень проходитимуть експертизу в спеціалізованих радах, що працюють за профілем цих дисертаційних робіт. А експертні ради зосередяться на експертизі дисертацій,до яких є зауваження або їхні автори не працюють у галузі науки і освіти чи звернулися з апеляціями. Експертні ради будуть також опрацьовувати корпус фахових видань, уточнюватимуть паспорти спеціальностей, обґрунтовуватимуть появу нових спеціальностей, контролюватимуть залучення до атестаційного процесу іноземних учених тощо. Очевидно, що така зміна акцентів веде, з одного боку, до того, що провідні фахівці в своїх галузях більшою мірою зможуть виявити себе у важливих питаннях організації атестації вчених, а з другого, вочевидь зростає роль спецрад, а з нею і автономність університетів, що є стратегічною метою нинішнього керівництва

міністерства. Саме це, очевидно,і мав на увазі міністр, коли говорив про особливе значення зростання ролі спецрад в атестаційному процесі.

– Дискусія триває навколо доцільності підтвердження дипломів будь-якою установою «вищого порядку»…

– Сьогодні в освітньо-науковій сфері України все більшою мірою зміцнюється розуміння значущості зовнішнього оцінювання знань. Зовнішнє оцінювання, як відомо, застосовується в різних формах і на різних етапах здобуття людиною знань. На установу «вищого порядку», як Ви висловилися, в нашому випадку також треба дивитися як на різновид зовнішнього оцінювання здобутків того чи іншого науковця,

який захистив дисертацію.

Гадаю, що ми не знайдемо жодної людини, якій би дуже подобалося зовнішнє оцінювання її інтелектуального рівня, так само, як і не знайдемо таких, хто, поклавши руку на серце, стверджував би про недоцільність такого оцінювання. Потрібно зважати на те, що абсолютна більшість науковців готується за рахунок бюджетних коштів. Здобуття ними наукових ступенів і вчених звань є визначальним у їхньому кар'єрному зростанні, а, отже, і в оплаті праці та пенсійному забезпеченні. Бувають непоодинокі факти текстових запозичень у роботах дисертантів, що залишаються непоміченими науковими керівниками, членами спецрад, офіційними опонентами, а виявляються аж під час спеціальної перевірки. Навіть, виходячи з переліченого, стає зрозумілою позиція держави щодо здійснення зовнішнього контролю в цій царині, що делегується нею Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України. Тому, як бачимо, підстав для існування «установи вищого порядку» більш ніж досить.

– У деяких ЗМІ лунали побоювання, що сама система атестації у зв’язку з адмінреформою пригальмує, забуксує. Чи сталося так насправді?

– Ні. Сьогодні немає жодного міністерського документа, котрим у якийсь спосіб коригувалася б діяльність системи атестації, що була до цього. Вона діяла і діє без збоїв, а її перелаштування відбуватиметься, як кажуть,«на марші». З ініціативи міністерства проведено значну роботу щодо відміни старої і створення нової нормативно-правової бази атестації вчених. На жаль, це досить тривалий процес. Але нині я можу сказати з усією відповідальністю, що всі ланки системи

атестації функціонують у звичному режимі. Винятками тут є лише експертні ради, що створювалися наново і вже починають роботу в новому складі. На сайті міністерства вже розміщені нові заюстовані накази, які регламентують роботу Атестаційної колегії, спеціалізованих і експертних рад у нових умовах, а також оголошення про призначення на 10 листопада 2011 року засідання атестаційної колегії.

– Чи стануть більш жорсткими вимоги до складу спеціалізованих вчених рад?

– Так, природно. Спеціалізовані вчені ради були і є провідною ланкою атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Однак при цьому будуть суттєво посилені вимоги до створення самих спеціалізованих вчених рад. Наприклад, зросте їх кількісний склад, а разом з тим і авторитетність рішень. Керівникам наукових установ та навчальних закладів доведеться прискіпливіше підходити до питань формування кадрового складу спецрад. При цьому до спецради повинні входити вчені, які на постійній основі працюють у тому чи іншому навчальному закладі, науковій установі. Давно треба оптимізувати й усю їх мережу, щоб в одному місті або й в одному університеті не діяли спецради однакового профілю, конкуруючи не в принципових підходах до оцінки реальних напрацювань здобувачів, а навпаки, змагаючись у надлояльному ставленні до скромних здобутків тих, хто прагне будь-якою ціною «увійти в науку». Одним словом, усі новації спрямовані на те, щоб спеціалізовані вчені ради формувалися на базі солідних наукових шкіл, а не перетворювалися на механізм «штампування» дипломів докторів і кандидатів наук.

Принагідно скажу, що віднині для відкриття спецради в університетах, що належать до системи МОНмолодьспорту, обов'язковим буде відповідне рішення вченої ради ВНЗ. Решту спецрад відкриватимуть, як і раніше, на клопотання академій наук та інших міністерств і відомств, у системі яких функціонують навчальні заклади і наукові установи.

– Яка доля офіційного друкованого органу ВАКу? Є інформація, що воно виходитиме в державному видавництві «Педагогічна преса».

– Як відомо, вся офіційна інформація, що стосувалася системи атестації вчених в Україні, охоплюючи оголошення про захисти докторських і кандидатських дисертацій, публікувалися у «Бюлетені Вищої атестаційної комісії України» і журналі «Науковий світ». Це були щомісячні видання, які надходили за передплатою та у вільний продаж.

Починаючи з цього тижня, їхню естафету перебрав на себе «Атестаційний вісник Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України», що виходитиме у державному видавництві «Педагогічна преса».

Тут друкуватимуть нормативну документацію та консультації фахівців міністерства відповідного напряму, оголошення про захист дисертацій, рішення про присудження вчених звань і наукових ступенів. Тому здобувачам корисно буде знати, що адреса видавництва «Педагогічна преса» – м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24 (деталі на сайті www.pedpresa.com.ua). Віднині саме сюди треба надсилати і привозити оголошення про захист дисертацій.

– Надайте, будь ласка, статистику, скільки захистилося кандидатів і докторів наук у 2011 році.

– Такі дані, через різні обставини, формуємо ми лише раз – наприкінці року. Тому хочу запропонувати цифри, що характеризують роботу системи атестації в попередні роки. Останніми роками ситуація тут є досить стабільною. В Україні щороку захищається від семи до восьми тисяч дисертацій, від загальної кількості яких докторські роботи становлять 12 %.

Розмовляв Дмитро ШУЛІКІН, «Освіта України»

Бліц

Науковці підтримують реформи міністерства

Ми запитали у представників української науки, як вони оцінюють реформи в механізмі атестації наукових кадрів вищої кваліфікації

Василь Тацій – президент Національної академії правових наук України, ректор Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»:

– Останнім часом зріс інтерес до науки, підвищився престиж вищої освіти, аспірантури і докторантури. Але мене непокоїть якість підготовки української наукової еліти. Так, спеціалізовані вчені ради, які присвоюють наукові ступені кандидатів і докторів наук, мають створюватися на базі визнаних наукових шкіл. Проте часто вчені ради створюють у непрофільних ВНЗ, а їх склад не відповідає вимогам. Наприклад, у технічних або сільськогосподарських ВНЗ діяли ради із захисту дисертацій з юридичних спеціальностей. Усе це знижує якість досліджень, робить підготовку науковців формальністю. А напрями і тематику досліджень – позбавляє наукового значення і актуальності для суспільства. Новації, впроваджені міністерством, спрямовані на підвищення якості експертизи дисертацій та уніфікацію вимог до здобувачів наукових ступенів. Передусім варто відзначити оптимізацію повноважень експертних рад, їх належне структурування, узгодження та зосередження на питаннях якісної оцінки досліджень. А також дотримання вимог щодо присудження наукових ступенів. Це сприятиме вдосконаленню системи перевірки змісту й доцільності дисертаційних досліджень.

Василь Мадзігон – перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України:

– Нововведення МОНмолодьспорту – це великий крок уперед на користь чесного науковця і відкритості атестацій наукових кадрів вищої кваліфікації. Наприклад, раніше ВАК спрямовував дисертацію до одного рецензента, який часто міг виявитися зовсім некваліфікованим у тій сфері, якої стосується робота. Тож часом остаточне рішення вченої ради могло залежати від однієї людини або якихось закулісних інтриг. А тепер, якщо спеціалізована вчена рада матиме сумніви щодо дисертації, її віддадуть на рецензію цілому колективу спеціалістів, які так само обговорять роботу, висловлять свої фахові думки. Те саме стосується випадків, коли науковця підозрюють у запозиченні чужих висловлювань без посилання на першоджерела. Відповідно до нового положення аналізує дисертацію окрема група фахівців, які мають права викликати дисертанта для обговорення його роботи. Усе це забезпечить більш серйозний підхід до долі майбутнього науковця. Буквально кілька днів тому ми розглядали нововведення на засіданні президії, бо це актуальна проблема. І всі схвально відгукнулися про нові положення.