В НТУУ «КПІ» відкрито Алею зірок і пам’ятник видатному авіаконструктору Костянтину Калініну

Урочистості розпочалися з відкриття Алеї зірок КПІ на центральній алеї перед історичним корпусом №1 Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», повідомляє прес-служба університету.

Дванадцять її зірок увічнюють пам’ять видатних випускників Київської політехніки перших років її існування – авіаконструкторів Дмитра Григоровича, Володимира Григор’єва, Федора Терещенка, братів Андрія, Івана та Євгена Кас’яненків, льотчика-випробувача Олексія Граціанського, вченого-металурга Івана Бардіна, вченого-фізика Бенціона Вула, вченого-механіка Сергія Серенсена, вчених-енергетиків Олександра Вінтера і Івана Швеця. Це лише перші зірки Алеї: з часом перед головним корпусом університету відкриватимуться все нові і нові, адже серед випускників НТУУ «КПІ» багато знаних у світі особистостей і фахівців у різних галузях людської діяльності.

Після відкриття Алеї зірок на Алеї видатних учених і конструкторів НТУУ «КПІ» учасники урочистостей відкрили пам’ятник випускнику КПІ видатному вітчизняному авіаконструктору Костянтину Калініну.

У церемонії відкриття пам’ятника взяли участь ректор НТУУ «КПІ» академік НАН України Михайло Згуровський, директор представництва Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Валерій Губа, заступник директора Серійного заводу «Антонов» (Київський авіаційний завод «Авіант») Володимир Асташкін, головний технолог Серійного заводу «Антонов» Геннадій Романович, керівники компаній-спонсорів, які допомогли університету поставити цей пам’ятник, – керуючий партнер компанії «Айленд менеджмент» Богдан Андрейцев та очільник «Калінін інвеншн фонд» Володимир Гнат, автори монументу – молоді скульптори – брати Микита та Єгор Зігури, викладачі й співробітники НТУУ «КПІ» та інші.

Ім’я Костянтина Олексійовича Калініна (1887 – 1938 рр.) було добре відоме його сучасникам, проте нині його пам’ятають здебільшого лише фахівці-авіабудівники та історики техніки. Костянтин Калінін закінчив КПІ у 1925 році. Його дипломний проект був присвячений розробці пасажирського літака. Він був побудований на Київському авіаційному заводі (тепер ГП «Антонов»), отримав назву «К-1» і став першою вітчизняною пасажирською машиною, рекомендованою для серійного виробництва. Тож невдовзі молодий інженер був призначений головним конструктором і директором новоутвореного Харківського авіаційного заводу. Створив цілу низку видатних для свого часу авіалайнерів, у тому числі перший у світі санітарний літак «К-4»; наймасовіший в СРСР до 1941 року пасажирський літак «К-5», який витіснив з авіаліній країни німецькі «Юнкерси» і «Дорньє»; найпотужніший у 30-ті роки ХХ століття в світі літак-велетень «К-7»; перший в світі бомбардувальник безхвостової схеми «К-12» («Жар-птиця»), в якому були реалізовані технічні рішення, що широко використовуються в сучасній авіації; і навіть проект винищувача з ракетним двигуном і трикутним крилом великої стрілоподібності «К-15», який став реальним прототипом сучасних надзвукових машин, тощо. Однак його діяльність і життя були перервані на вершині успіху: у 1938 році він за наклепницьким звинуваченням був заарештований і розстріляний. Слід додати, що Костянтин Калінін став єдиним розстріляним із усіх незаконно репресованих голових конструкторів авіаційної техніки в СРСР.

За кілька десятиліть по тому видатний вітчизняний вчений у галузі механіки академік Іван Артоболевський зауважив: «Були два великі авіаконструктори – Ігор Сікорський та Костянтин Калінін. Першого Америка поховала як національного героя, а другого в нас ніхто не знає…». Нині, увічнивши Калініна в бронзі, співробітники і студенти КПІ виправляють цю історичну помилку. І навіть пам’ятник йому встановлено майже напроти пам’ятника Ігорю Сікорському.