Заява НАН України щодо функціонування київської філії Московського фізико-технічного інституту
За всі роки функціонування, починаючи з 1978 р., Київського відділення МФТІ (у 1996 р. реорганізованого у Фізико-технічний навчально-науковий центр НАН України, далі - ФТННЦ НАН України, Центр) отримала диплом магістра 981 особа, 273 з них - захистили кандидатські, 30 - докторські дисертації.
Колишніми «фізтехівцями» є, зокрема, члени-кореспонденти НАН України П.Є. Стрижак, О.А. Кордюк, С.В. Ахонін, В.Д. Поляков, А.М. Гупал, начальник управління промисловості та інноваційної політики Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Київської міської адміністрації А. Баган.
Важливо зазначити, що підготовка спеціалістів фізико- технічного профілю ведеться не лише для потреб НАН України, а й у цілому для економіки України. Багаторічна плідна співпраця з МФТІ дала можливість запозичити нові ефективні підходи до виховання висококваліфікованих спеціалістів у галузі інженерних та природничих наук, а також фахівців для ядерної галузі.
Використовуючи досвід МФТІ та його сучасні напрацювання, Українська заочна фізико-технічна школа (УЗФТШ) здійснює підготовку школярів із високим рівнем знань з математики та фізики, що сприяє їх успішному продовженню навчання у найкращих навчальних закладах нашої держави. При цьому, досить невелика частина з них продовжують навчання в МФТІ, зокрема з 2004 по 2015 рр. УЗФТШ закінчили 1647 школярів, з яких лише 111 стали студентами МФТІ, у тому числі у 2015 р. - двоє.
До речі, за підсумками чергового набору, проведеного ФТННЦ НАН України у липні 2015 р., до МФТІ було обрано 16 осіб, а не близько 50, як це зазначено у заяві МОН України.
Слід також наголосити, що протягом усіх років незалежності нашої держави ФТННЦ НАН України проводить копітку роботу щодо супроводження українських студентів цільового набору І-IV курсів з метою забезпечення їх повернення в Україну. Зокрема, цьому сприяють зустрічі керівництва Центру, його базових кафедр з українськими студентами МФТІ, допомога відповідальних працівників ФТННЦ НАН України у вирішенні повсякденних питань цих студентів. Використовувалися також можливості Культурного центру України у Москві, Посольства України в Російській Федерації.
Сьогодні проводиться необхідна робота з переорієнтації роботи Центру на співробітництво з провідними українськими університетами зі збереженням при цьому основних принципів «фізтехівської» системи підготовки.
Щодо випускників МФТІ, які не повернулися в Україну, то їх кількість є незрівнянно меншою на фоні сотень (якщо не тисяч) випускників різних наших вишів, що безповоротно залишили і продовжують залишати Україну у пошуках елементарно гідних умов життя і можливостей своєї професійної реалізації.
Стосовно категоричних вимог Міністра освіти і науки України С. Квіта розірвати будь-які контакти з російською наукою, маємо зазначити, що в усі часи місією науковців є пошук шляхів до порозуміння між народами, незважаючи на політичні конфлікти, які, врешті-решт, є тимчасовими, тоді як наука - вічною. Досить згадати історію міжнародних стосунків під час Другої світової війни та після неї.
Ще один приклад: у травні минулого року Національна академія наук США обрала своїм іноземним членом президента Російської академії наук академіка В.Є. Фортова - у час, коли стосунки між США та Російською Федерацією вже стали «санкційними». Секретар НАН США з міжнародних питань Майкл Крейг заявив з цього приводу, що одне із завдань Академії полягає в тому, щоб використовувати науку для «наведення мостів між країнами, особливо коли вони мають напружені стосунки в інших областях». А Голова представництва ЄС у Росії Вігаудас Ушацкас у травні 2014 р. сказав: «Ми зацікавлені у постійному довгостроковому розвитку взаємин між Росією і ЄС, особливо у сфері науки та інноваційних досліджень... Ми живемо на одному континенті, наші історії тісно переплетені, ми повинні разом працювати. На жаль, у даний час наші погляди на низку політичних проблем відрізняються, але ми маємо бути понад цим».
І ще: чому ми самі маємо позбавляти себе можливості, особисто спілкуючись з російськими колегами, переконливо роз'яснювати їм наші погляди на нинішні болючі проблеми українсько-російських стосунків?
Безвідповідальні та образливі заяви МОН України про нібито «антипатріотичність» і «аморальність» співробітників НАН України, та ще й заклики до правоохоронних органів нехай залишаються на совісті їх авторів.
НАН України за своєю ініціативою започаткувала академічну програму досліджень і розробок, спрямовану на зміцнення обороноздатності України, і зараз інтенсивно працює над її виконанням. Конкретні справи завжди важать більше, ніж галасливі висловлювання.
Ми глибоко переконані, що в умовах сьогодення НАН України та МОН України мають об'єднувати зусилля і разом сприяти забезпеченню належних умов для розвитку талановитої молоді, нарощуванню науково-технічного потенціалу, створенню сприятливого національного наукового простору, аби молоді науковці не змушені були, при найменшій можливості, шукати кращої долі за кордоном.
Прес-служба НАН України
