Проект «Prometheus» є важливою складовою процесу становлення цифрового навчання в Україні, - Олег Шаров

Представники більш як 60 українських вишів узяли участь у Першій Всеукраїнській конференції «Цифрові комунікації у глобальному просторі. Змішана освіта», яка 27 січня відбулася в КПІ ім. Ігоря Сікорського.


Тема ця є надзвичайно актуальною, адже, як зауважив відкриваючи зібрання, перший проректор університету академік НАН України Юрій Якименко, «життя не стоїть на місті, й у нинішніх умовах студент повинен мати можливість навчатися не лише в своїх викладачів, а й долучатися до найсучасніших розробок і отримувати знання у професорів провідних університетів світу». Тож використання у навчальному процесі не лише традиційних форм, але й новітніх інструментів, що з’явилися завдяки розвитку комп’ютерних технологій і мереж, може дати надзвичайно потужний імпульс у справі реформування вітчизняної освіти. Про це говорив директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров: «З точки зору цифрового навчання Україна сьогодні не є світовим лідером. Але принаймні в Україні цей процес набуває швидкого розвитку, набуває нових форм, набуває зацікавленості як серед студентів, так і серед викладачів. Важливою складовою цього є проект «Prometheus», про який сьогодні буде йти мова».

І саме доповідь співзасновника відомої української платформи масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus» Івана Примаченка під трохи дражливою назвою «Технологічна реформа навчання проти «трикутника смерті» української освіти» фактично стала програмною для подальшої роботи конференції.

Іван Примаченко розпочав з поняття «трикутника смерті» української освіти, що заінтригувало багатьох присутніх, і пояснив, що його створюють три основні перепони, які стоять на заваді швидкого реформування вітчизняної освітянської галузі: кошти, час і брак висококваліфікованих викладачів та освітніх менеджерів. Щодо першого складника цієї тріади, то з ним усе зрозуміло: наша освіта постійно потерпає від безгрошів’я. Другий – час – диктується гострою потребою в фахівцях, знання та навички яких відповідають сучасному рівню науки та технологій. Отже Україна просто не має часу чекати на остаточне реформування галузі: життя вимагає людей з сучасною освітою вже сьогодні. Третій компонент «трикутника» викликав заперечення в деяких присутніх, але насправді, галузь дійсно має нині серйозні кадрові проблеми, вирішити які найближчим часом навряд чи вдасться.

Що стосується, власне, проекту «Prometheus», то Іван Примаченко розповідав не лише про он-лайн курси університетського рівня, які дозволяють усім, хто прагне здобути сучасні знання, долучитися до лекцій кращих викладачів світу, але й про використання таких курсів в організації змішаного навчання. Саме друга форма використання цифрових технологій в організації навчального процесу може бути ефективнішою, ніж просто дистанційне навчання, бо, за словами доповідача, нині лише приблизно 10 відсотків з тих, хто починає навчатися віч-на-віч з комп’ютером, успішно завершують це навчання. Поєднання ж он-лайн лекцій з аудиторними заняттями та спілкуванням студентів з викладачем піднімає ефективність навчання практично на порядок. Бо викладач може оперативно проконтролювати, як студенти засвоюють матеріал, спрямувати їхні зусилля в потрібне русло і при цьому ще й у той чи інший спосіб спонукати кожного до подальшої роботи. Звісно, технології такого поєднання можуть бути різними.

Про одну з них розповів учасникам конференції доцент кафедри конструювання електронно-обчислювальної апаратури КПІ ім. Ігоря Сікорського Євген Короткий. Власне, це була інформація про його досвід впровадження змішаного навчання в умовах скорочення аудиторного навантаження з базових для майбутніх інженерів - електронщиків курсів. Євген Короткий використовує у навчанні лекції не з «Prometheus» або інших подібних платформ, а свої власні. При цьому самостійний перегляд і знайомство з матеріалом цих лекцій стає для студентів основою для подальшої аудиторної роботи з викладачем. Дієвість такої форми вже довела практика і її почали переймати інші викладачі університету.

У процесі подальшої роботи учасники конференції ознайомилися ще з загальним досвідом роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського у впровадженні змішаного навчання; проблемами поєднання класичних та он-лайн форм навчання в сфері протидії корупції; питаннями використання змішаного навчання в рамках програми «Інтернет речей» та з іншими напрямами впровадження цього потужного інструменту сучасної освіти в повсякденну практику навчальних закладів. І, звісно, обговорили цілу низку практичних питань, які виникли під час виступів доповідачів.

За інформацією прес-служби КПІ ім. Ігоря Сікорського


Поділіться з друзями:   

Останні новини


Новини партнерів:

загрузка...
Loading...