В українських вишах сформувалась культура прийняття подарунків і хабарів, - експерти

Про це йдеться у звіті «Огляди ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017», що підготувала Організація економічного співробітництва та розвитку.

У перехідні часи та в економічну кризу 1990-х і початку 2000-х державні бюджети на вищу освіту радикально зменшили; зарплати викладачів впали нижче прожиткового мінімуму, і їхня затримка була поширеною практикою. Неформальні платежі та збори компенсували відсутність офіційного фінансування і стали інституціоналізованими в багатьох університетах. У деяких престижних закладах за прийом вимагали хабарі до 10 000 дол. США, внаслідок чого річний обсяг корупційних коштів сягав приблизно 200 млн. доларів.

Запровадження ЗНО у 2008 р. перекрило постачання коштів, які раніше сплачувалися за вступ на бакалаврську програму, тому тільки вступ до магістратури та аспірантури умож­ливлює попередні схеми, хоча номінально і відбувається за конкурсом.

Звички, які сформувалися до 2008 р., є і зараз, не в останню чергу тому, що багато з те­перішніх старших викладачів та адміністраторів навчалися чи починали кар’єру саме в ті часи. Під час бесід на зустрічах багато разів наголошувалося, що саме професори і декани факультетів є лідерами в корупції, чинячи тиск на молодших викладачів, щоб ті слідували їх­нім корумпованим практикам. Молодші викладачі, які приходять в університетську систему і планують чесно працювати зі студентами, часто відчувають тиск від старших колег співпра­цювати з існуючими нечесними практиками і «не виступати».

Дуже мало університетів та старших викладачів в Україні вважаються студентами та їх­німи ровесниками абсолютно вільними від корупції. На запитання, чи є університети, які хоча б наближаються до цього ідеалу, більшість співрозмовників в інтерв’ю відповідали, згадуючи Києво-Могилянську академію як приклад належної практики.