У Запорізькому державному медичному університеті відзначили найактивніших студентів-волонтерів

Це вкрай важливо зараз, коли в країні неспокійно, а за кілька сотень кілометрів від нашого регіону тривають військові дії і гинуть за Україну молоді захисники.

Ось і цю зустріч активістів Студентської ради, волонтерського руху університету з керівниками Благодійного фонду «Солдатські матері», що діє у Заводському районі Запоріжжя, не можна назвати казенним словом «захід». Це було єднання сердець, котрим не байдужою є доля рідної держави, які переймаються тим, як об’єднати зусилля кращої частини суспільства для допомоги бійцям, переселенцям, знедоленій категорії населення.

Щирими словами подяки за святу місію добра завідувачка кафедри суспільних наук професор Ірина Утюж  представила гостей – директора благодійного  фонду «Солдатські матері» Тетяну Поджару та її заступника, активістку Тетяну Кожуркіну, а також волонтера фонду, працівника обласного протитуберкульозного диспансеру Ольгу Білу.

Спілкування почалося з приємної місії – нагородження грамотами студентів-волонтерів, які особливо відзначилися  у проекті  «Від чистого серця»: за  допомогу бійцям АТО й дітям-сиротам Кремінської обласної загальноосвітньої санаторної школи-інтернату 1-3 ст.  Луганської області. Окрему грамоту за потужний вклад у таку роботу отримав від благодійного фонду «Солдатські матері» волонтерський сектор Студентської ради ЗДМУ. А кількома днями раніше за активну  участь у волонтерстві та виховання молоді в дусі патріотизму  грамотами були відзначені 19 співробітників  ЗДМУ, а доцент кафедри суспільних наук Петро Бідзіля та старший  викладач Світлана Сидоренко отримали медалі.

Запорізький державний університет ніколи не стояв осторонь благородних справ, спрямованих на гуманність, благородство, доброчинність, адже цю місію упродовж усього життя сповідують його випускники – лікарі та фармацевти. Ось і тепер, в складну для країни пору, важливим напрямком роботи є надання допомоги українській армії, лікування поранених в результаті бойових дій на Сході України, шефство над ветеранами, учасниками Другої світової війни, воїнами АТО та родинами загиблих. Студенти охоче, за покликом серця, беруть участь в патріотичних акціях. Зокрема, 235 з них здали кров для бійців АТО. Дружно підтримали проекти «Прапор для бійця», «Подарунок Герою». Зараз на часі проекти до Великодніх свят. Студенти-медики з наставниками постійно бувають у хворих на туберкульоз пацієнтів обласного диспансеру. Відправляють подарунки, ліки, засоби гігієни бійцям на фронт.  Про ці та інші добрі справи йшлося під час зустрічі. Багато цікавого про роботу волонтерів ЗДМУ  розповіла присутнім  Олександра Слонецька, яка очолює цей сектор в Студраді.

Волонтерами є як студенти стаціонару, так і заочного відділення фармацевтів, а також іноземні студенти. Щирими оплесками вітали присутні студента ЗДМУ з Марокко  Зуїна Ахмеда, патріотичний лист якого до захисників АТО облетів військові частини, підняв бойовий дух бійцям. Вони у відповідь  надіслали подячне послання Ахмеду. «Цей марокканський юнак є більшим українцем, аніж деякі мої знайомі», - з хвилюванням мовила Тетяна Валентинівна Кожуркіна, вручаючи студентові грамоту.

Розмова гостей зі студентською молоддю вийшла теплою і задушевною. Вони розповіли про діяльність своєї волонтерської організації. Запросили до співпраці. Для цього не обов’язково мати кошти. Можна допомогти плести маскувальні сітки, шкарпетки, чи просто принести мішковину, нитки, можна зібрати речі, які були у вжитку, вони комусь послужать друге життя. Або зібрати бляшанки від напоїв, з них виготовляють свічки для бійців. Важливо найголовніше – налаштувати серце для добра і допомоги.

У глибокій тиші звучали розповіді  жінок про потаємне, особисте. Тетяна Михайлівна  повідала, скільки горя випало на її родину після загибелі на війні її зятя Андрія. Як побивалася за коханим її доня з двома дітками на руках. І яким вистражданим, продиктованим серцем, був шлях сім’ї до волонтерства.  А Тетяна Валентинівна Кожуркіна, рідною землею якої є Донеччина, зболено каже : «Я не знаю, чи зможу поїхати туди на могили близьких людей, не знаю, як буде далі. Але добре знаю, що маю робити все, що в моїх силах, аби моя земля була вільною від ворога».

«Такі зустрічі, спілкування є неоціненним для нашої молоді, - підкреслила завідувачка кафедри, професор Ірина Утюж. – Розповіді дуже вплинули на студентів, я бачила їхні очі. Ми живемо у складний час, коли акценти розставляють жорсткі реалії.  Тому маємо допомагати нашим дітям розібратися в них. Я запитала у студентів, чи потрібно виховувати патріотизм в нинішній час, чи виносити цю тематику, як мовиться, за дужки. На щастя, відповіли, що патріотизм  не можна нічим замінити, надто ж тепер, коли маємо відстояти нашу незалежність. Тому будемо й надалі йти цим шляхом».