"Голодні" реформи неабияк налякали українських студентів

Через можливість залишитися без стипендії, по всій країні прокотилася хвиля обурення. Майбутні фахівці різних галузей та куточків країни вийшли на вулиці міст, аби відстояти своє право.


Про це йдеться у новинах на телеканалі ICTV.

«Если нам не будут платить стипендии, а многие из нас живут только на эти деньги. Еще нас лишают мечты стать педагогами и учить детей. Сейчас никто не хочит идти туда, а если все поотменяют, наша наука вообще пойдет в никуда», - каже Олександра Верхова.

Міністр освіти і науки Сергій Квіт встиг спростувати інформацію про наміри уряду рівно за добу до запланованих всеукраїнських страйків. Запевнив - стипендії виплачуватимуть. Однак, деякі вийшли не тільки заради своїх інтересів. Студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка запевняють - із впровадженням реформ та скороченням фінансування освіти і науки більш ніж на 3 мільярди гривень, навчати українців буде нікому.

«Нам всегда преподаватели помагают. Сегодня мы должны им помочь - не за себя. 800 грн.  стипендии - это не те деньги, за которые можно объявлять голодовку. А то, что преподавателям срезают надбавку за ученую степень, надбавку за выслугу лет - кто будет работать в университете за копейки?», - запитує студент КНУ ім. Шевченка Андрій.

Така перспектива не подобається і сумським старшокурсникам. Попри небажання залишати Україну, в них зріють плани реалізувати себе за кордоном. Виїхати з України найбільше прагнуть аграрії, ветеринари, енергетики, радіотехніки та хіміки. Щоправда кількість охочих серед старшокурсників і відмінників нижча, ніж у студентів молодших курсів і які гірше навчаються. А найважливіші фактори, які стримують бажання виїхати  - родичі та патріотизм.

У Львові опитали понад десять тисяч студентів з п'яти університетів. Кожен третій заявив, що хотів би виїхати жити і працювати за кордон. А кожен десятий сказав, що обов’язково покине Україну. Щоправда не за фахом за кордоном готовий працювати лише кожен п'ятий з опитаних, інші прагнуть  поглибити профільну освіту.

«Це є бажання самореалізації. Оце стоїть на першому місці - це є можливість, вони декларують, здобути нові знання, нові технології, працювати в лабораторіях, які нормально оснащені. Тут ми цього не маємо», - говорить Ірина Ключковська, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка".


Поділіться з друзями:   

Останні новини


Новини партнерів:

загрузка...
Loading...