Випускниця Університету «Україна» Оксана Радушинська презентувала нову книгу

У жовтні 2016 року в арт-просторі «SKLO» (Київ, вул. Тургенєвська,  8/14) відбулася презентація нової книги випускниці Університету «Україна» Оксани Радушинської «Коли Сонце було стозрячим. Амулет волхва» (видавництво «Твердиня»).


Захід організувала і провела викладач Національного педагогічного університету (НПУ) імені М.П. Драгоманова Юлія Холодна.

На початку у короткому екскурсі Юлія Холодна розповіла про дитинство, перші поетичні успіхи в школі та літературні відзнаки, якими відзначено творчість письменниці Оксани Радушинської. Також пані Юлія розповіла про своє знайомство із її новою книгою:

У серпні 2016 року я побачила, що в Оксани вийшла друком нова книга. Це вже 26-та книжка Оксани, яка називається «Коли Солнце було стозрячим. Амулет волхва». Спершу цю книгу було представлено на форумі видавців у Львові. Потім презентація нового твору відбулася в ефірі ток-шоу «Ранок на Поділлі» Хмельницького телевізійного каналу «Поділля-центр». Як визнає сама авторка, вона присвятила написанню цього роману 23 роки свого життя.

У своїй передмові пані Юлія порівняла світову літературу із трояндою, а роман Радушинської – з однією із пелюсток у троянді. За її словами, цей роман несе багато тепла, світла, а головне – віру в те, що добро перемагатиме в житті завжди. Але перемагатиме тільки із любов’ю в серці. Так само завдяки любові можна дібрати те слово, яке почують інші й теж запаляться цією любов’ю.

Після промови Юлія Холодна разом із випускницею НПУ та активною учасницею студентсько-викладацького об’єднання «Театр Слова» Оксаною Чернухою під музичний супровід прочитали вголос два фрагменти із книги.

Після такого чарівного вступу, слово взяла авторка книги, українська журналістка, поетеса, письменниця, теле- та радіоведуча, випускниця Університету «Україна» Оксана Радушинська.

Мені на той час було 13-14 років, а може, й 12. У цьому підлітковому віці мені, як і багатьом іншим підліткам, захотілося фільмів і книг про кохання, про перемоги, про бої на мечах і звитяги. Нічого підходящого, на той момент, під руку не трапилося, тож я вирішила сама написати.

Загалом, я написала, надрукувала на друкарській машинці, намалювала (наскільки вміла) ілюстрації. Почитала сама, почитали шкільні подружки і на цьому, власне, все й забулося. Але одного разу, під час домашнього прибирання, із шафи випала ця саморобна «книжечка». Тоді, почитавши книжечку, я посміялася з того, що сама написала, але… щось мене зачепило. Якесь зерно, якась основа, яка в результаті втілилася в ось таку книгу, тому що дорослішала я – дорослішали мої герої, проходили свої випробовування.

Однією з героїнь книги є юна дівчинка, яка у клечаному вінку потрапляє до рук вселенського зла і, виживаючи там, мусить іти до перемоги. До перемоги свого роду, до своєї перемоги, до того, щоб зійшло Сонце.

Ця книга – про вибір, який, можливо, навіть несуттєвий, але доводить до вибору глобального, який впливає на моє життя і на життя тих, хто поруч.

Хоча рукопис і здобув літературні відзнаки й чимало схвальних відгуків, але упродовж низки років ніхто не брався його друкувати. Одні казали, що роман не вписується до загальної лінії видавництва.  Інші не ризикували, тому що книга товстенька і було фінансово невигідно її друкувати. Але тільки тепер, коли книга вийшла, я зрозуміла, що вона і не могла вийти раніше. Дивовижним чином події у книзі перегукуються із тим, що зараз відбувається в Україні. Так, інші декорації, але насправді те ж саме: наш вибір, вороги і ми.

Оскільки родзинка книги полягає в тому, що її розділи перемежовані поезією, то на презентації книги Оксана прочитала свої поезії. І весь вечір, час від часу, супроводжувався віршами Оксани Радушинської.

Далі Оксана запросила до мікрофона свою землячку, співробітницю національного військово-історичного музею України, людину, із якою вона знайома багато років, дружить і співпрацює, разом їздить в зону проведення антитерористичної операції (АТО) Ірину Блискун.

Пані Ірина чудово виконала пісню, основою для якої став вірш Оксани Радушинської, а музику написала сама Ірина.

Далі слово взяла людина, яка після одного з конкурсів «Коронація слова» чи не однією з перших помітила рукопис і, більше того, опублікувала його за кордоном. Це ‒ Марина Олійник, головний редактор видання української діаспори «Час і Події» в Чикаго, а також з 2011 року – член журі «Коронації слова». Марина Олійник розповіла про філософське підґрунтя книги Оксани Радушинської:

На відміну від інших членів журі, які дивляться, щоб твір був написаний гарно, красиво, без помилок, я ще прискіпливо дивлюся на таку річ, як філософське наповнення твору. І, на мою думку, за ці 5 років, котрі я представляю нашу газету в «Коронації слова», цей роман – найкращий твір про кохання. У романі Оксани Радушинської якраз і показана майже ідеальна основа розвитку стосунків, коли і він, і вона досягають певного рівня особистісного розвитку. І, не зважаючи на те, що вони окремо розвиваються, –  вони є парою, вони цією парою лишаються, і їхній розвиток іде на користь суспільства.

Саме зараз ця книга – ідеальний посібник із самовиховання. Я дуже рада, що, нарешті, цю книгу можна взяти і почитати у паперовому виданні, а також порекомендувати її своїм друзям.

Далі привітальне слово сказала Тетяна Череп-Пероганич, головний редактор порталу «Жінка-Українка»:

Сьогодні в літературі є два типи людей: перші творять себе, а другі – справжню літературу. Так от, Оксана якраз творить справжню літературу. Людям потрібна саме така література і така мова. Оксані пощастило в тому, що у неї в кожній книзі є два співавтори: один Оксана, а другий – її батьки...

Ще однією музичною цікавинкою презентації став виступ співака, композитора і волонтера Юрія Старчевода. Волонтер «Творчої сотні» не раз їздив із Оксаною в до бійців у зону АТО. За словами Оксани, Юрій – людина, з якою надійно й комфортно подорожувати, людина дуже позитивна, сонячна і творча. Юрій Старчевод виконав дві пісні: «Я люблю тебе, дощ» і «Добрий ранок, кохана!».

На завершення  Ніна Головченко, викладач Оксани в Університеті «Україна», доповнила літературний портрет Радушинської. Вона сказала, що книга Оксани за жанром є особливо актуальною, тому що фентезі серед дітей/підлітків – один із найпопулярніших жанрів. Також Ніна Іванівна відзначила, що образна система у книзі Оксани базується саме на слов’янських архетипах. «Князь», «Сонце», «клечаний вінок» тощо – то є наші, українські образи. І це важливо: формувати адекватне світовідчуття українців у світі треба на національному корінні.

Пані Ніна наголосила, що Оксана своїми творами виконує потужну громадянську місію. Так, минулого року вона успішно презентувала книгу «Метелики в крижаних панцирах». Професорсько-викладацький склад Університету «Україна» клопотався про внесення цього тексту до шкільної програми, адже процес повнокровного включення людей з інвалідністю до соціуму неможливо здійснити тільки законодавчими актами. Толерантність у суспільстві треба формувати, виховувати ще з дитинства.

Презентація книги завершилась автограф-сесією, спільними фото з авторкою та приємним чаюванням.

Своїми враженнями від знайомства з Оксаною Радушинською поділилася викладач НПУ імені М. П. Драгоманова Юлія Холодна.

Приводом до знайомства стала підготовка до Фестивалю громадських ініціатив, Червона доріжка Гідності, який організовувала ГС «Воля Громади», активним учасником якої є я. Отже, коли ми погоджували імена можливих учасників, мій недавній добрий знайомий співак, композитор і волонтер Юрій Старчевод запропонував серед інших волонтерів і Оксану Радушинську як активного волонтера і голову Творчої сотні «Рух до Перемоги» . Оксана підтримала нашу ідею і виявила своє бажання брати участь разом зі своїми однодумцями у Фестивалі, який відбувся 24 серпня 2016 року в Києві, у приміщенні молодіжного центру «Київська троянда», що знаходиться в Маріїнському парку.

Вдячністю переповнюється серце, коли згадую цю подію, коли солом’яною доріжкою, вкритою пелюстками троянд, до зали прямували волонтери, серед яких яскраве сонечко –  Оксана, а виступ Творчої сотні вразив своєю натхненною щирістю, професіоналізмом і патріотизмом. Увесь зал зі сльозами на очах аплодував стоячи, а Оксана Радушинська була нагороджена Подякою в номінації «Воїн Світла» як «людина, що стоїть на захисті ідей Гідності, Свободи та Любові», якими вона керується у своєму житті. Внутрішній Вогонь такої людини здатен підняти її до такого рівня Величі Душі, який дає могутню Силу, що долає страх, байдужість та малодушність. Ця людина здатна запалювати інших своїм прикладом. Саме такою є Оксана Радушинська.

На початку серпня у Фейсбуці я побачила пост Оксани про те, що вийшла друком її 26 книга «Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва». Я привітала її і попросила привезти на Фестиваль книгу, якої на той час в Києві не було. І в День Незалежності, під час Фестивалю Оксана Радушинська підписала мені свою книгу, а вже у вересні я запропонувала провести презентацію книги в приміщенні Арт-простору «СКЛО» педуніверситету ім. М.П. Драгоманова. 12 жовтня 2016 року відбулася затишна і дружня презентація книги Оксани Радушинської, яка несе стільки світла і мудрості, запалюючи серця. Кожна зустріч з цією мужньою і прекрасною дівчиною – це подарунок долі, який залишається в пам'яті душі як дорогоцінний фоліант.

Костянтин ЗОЗУЛЯ,

студентський Медіа-центр Університету «Україна»


Фото:



Поділіться з друзями:   

Останні новини


Новини партнерів:

загрузка...
Loading...