Ректор ХПІ Леонід Товажнянський: "Прийняти до вузу - це півсправи, головне - підготувати фахівців XXI століття"

Вступна кампанія вже вийшла на фінішну пряму - остаточні результати стануть відомі буквально через кілька днів. Про особливості прийому в нинішньому році розповів ректор одного з провідних університетів України.


- Леоніде Леонідовичу, чи задоволені ви ходом цьогорічної вступної кампанії?

- Більш ніж. Сьогодні вступна кампанія проходить в нових умовах, але ми вдячні і Міністерству освіти, молоді та спорту, і особисто Дмитру Табачнику за стабільні правила прийому. Це один з найважливіших питань. Крім того, зараз приємно здивувало зросла кількість абітурієнтів, бо минулий "холодний" рік змусив здригнутися багато вузів, у тому числі й наш. Проте в 2011-м, незважаючи на істотно меншу кількість бажаючих поступити, ніж зазвичай, ми все-таки виконали держзамовлення, а також взяли студентів на контрактне навчання та учнів із зарубіжних країн.

На сьогоднішній день ситуація значно покращилася. В університет вже було подано більше 17 000 заяв на 101 спеціальність. Це серйозний приплив! Причому 4078 чоловік надіслали свої документи за допомогою ресурсу "Електронне надходження". На відміну від вузів, які тільки починають освоювати Інтернет, ми зі своїми абітурієнтами вже третій рік активно спілкуємося, у тому числі і на форумі ХПІ. Вивішуємо у себе на сайті кількість бюджетних місць, скільки вже подано оригіналів документів, який прохідний бал, чи залишилися вакантні місця, і відповідаємо на всі запитання. Тепер, сформувавши з 1 по 5 серпня списки надійшли на бюджет, теж вивісимо їх у мережі.

В принципі, вже зараз видно, що сьогодні в Україні немає жодного регіону, з якого б до нас не приїхали абітурієнти: з Харкова - 4000 хлопців, з Харківська області - 3000, Донецької - 1500, Луганської - 1300, Полтавській - 859 і т.д. До того ж нам дуже приємно, що регулярно в наш університет, хоч і в невеликій кількості, надходять вчитися хлопці і дівчата із Закарпатської, Чернівецької, Львівської, Івано-Франківської та Вінницької областей ... Дуже раді, що географія студентів НТУ "ХПІ" - така широка. Значить, нас знають в Україні і люди довіряють утворення харківського політеху.

- А як цього року йдуть справи з випускниками технікумів, медалістами?

- Обов'язково потрібно повернути привілеї при вступі медалістам - адже це справжній золотий фонд молоді! Якщо людина в школі довгі роки навчається на "відмінно" - це показник і таланту, і працьовитості, і відмінних здібностей. Не можна залишати таких хлопців непоміченими, а нинішня система дозволяє їм вступати до ВНЗ тільки на загальних підставах.

Вирішувало держава і питання з технікумами, тому що це спадкоємність і поглиблення технічної освіти. У цих середньоспеціальних навчальних закладах теж є семестри, лекції, практичні заняття, курсові проекти, практика, диплом і т.д. Міністерство освіти абсолютно правильно зараз пішло на те, щоб для першого курсу виділити певну кількість бюджетних місць для вступу випускників технікумів. У нас, наприклад, на першому курсі їх буде навчатися 180 з 1700.

- Через чотири роки після введення ЗНО чи можна вже зробити висновки, які вступні випробування краще: тести або іспити?

- Я дуже позитивно ставлюся до тестування, але тут, як мовиться, не обійтися без внесення змін і "обкатки". Не варто забувати, що всі ми - школа, ЗНО, Міністерство освіти і вузи - перебуваємо в одній системі, всередині якої не може бути антагонізму. Школа повинна давати добру освіту. Центри ЗНО необхідно укомплектувати якісними тестами. Міністерство освіти, в свою чергу, відповідає за стабільні оптимальні правила прийому, які б влаштовували всіх учасників системи. Вузи ж повинні забезпечити розвиток довузівської системи, профілювати на свої предмети, а вже потім, прийнявши підготовленого абітурієнта, навчати фахівця. Ще не узгоджуються дії кожної ланки, порядку не буде!

Треба сказати, що весь цей час вузи, в тому числі і наш, найактивнішим чином думали, як зробити так, щоб введення ЗНО не зашкодило якості підготовки фахівців.

Більше того, ми неодноразово піднімали перед міністром освіти питання, що і тести, і, найголовніше, рейтингове перешкаліріваніе балів потрібно вдосконалити. Про якість навчання в школі набагато краще розповість середній бал атестата школи, який ввели саме завдяки зверненнями вузів. Наступний етап - перехід до відносного перешкалірованію.

На жаль, сьогодні діти найчастіше не націлюються на знання, а вчаться відповідати на тести, які не завжди відповідають шкільній програмі. Більш того, завдання ЗНО в основному розроблені за принципом "вгадай і вибери правильну відповідь". З них зникли завдання з математики, фізики, хімії, докази теорем ... У результаті випускники шкіл почали орієнтуватися не на отримання комплексного освіти, а виключно на ті предмети, які виставляються як базові, щоб вступити в той вуз, куди вони хочуть. Природно, що це призводить до погіршення середньої освіти в цілому, а отже, виникають труднощі і при підготовці фахівців в технічних вузах.

- Ви не раз виступали з пропозиціями щодо вдосконалення правил прийому. Як до ваших ідей і розробок відносяться в Міністерстві освіти?

- Справді, правила прийому сьогодні не тільки стабільні, але й істотно модернізовані завдяки активним діям в цій галузі міністра освіти Дмитра Табачника і його заступника Євгена Суліми. По-перше, тести перевели на кілька мов. Адже ні для кого не секрет, що багато хлопців були не в змозі скласти ЗНО виключно українською. По-друге, абітурієнти тепер можуть подавати атестати будь-якого року. По-третє, був введений середній бал атестата, який розраховується як середнє арифметичне річних оцінок випускників, але тільки з предметів, обов'язковим до вивчення в школі. По-четверте, переможцям міжнародних олімпіад, які зайняли I, II і III місце, при вступі до вузу додається відповідно 30, 40 і 50 балів. По-п'яте, відновлена ??довузівська система. Причому за навчання на підготовчих курсах технічних ВНЗ по основних предметів - математики, фізики, хімії, нарисної геометрії, іноземної мови - вирішили додатково додати 20 балів. У результаті випускники цих підкурси в більшості своїй без проблем здають тести та проходять на бюджет.

Єдиним нововведенням 2012 року став підвищення прохідного бала з профільних предметів до 140. Це нововведення має суттєво підняти рівень підготовки абітурієнтів. Адже якщо прохідний бал нижче 140, то випускник не має права чинити, а вуз прийняти від такого абітурієнта заяву. Крім того, університетам, інститутам і академіям для окремих спеціальностей було дозволено піднімати цей поріг. Політех в свої правила прийому зміни, що стосуються підвищення прохідного бала вище 140 балів, не вносив.

Всі ці серйозні кроки з поліпшення правил прийому - істотний внесок у право кожного на навчання протягом усього життя, проголошуване Болонським процесом. У той же час залишилося ще чимало питань, які не можна випустити з уваги при доведенні системи прийому до ВНЗ до повністю "робочого" стану.

- Що ж ще потрібно підкоригувати найближчим часом?

- На мій погляд, настав час переглянути Це дуже багато! Однозначно цей список потрібно скорочувати. А от три спеціальності в рамках подачі заяв в один університет або інститут підтримуємо, тому що молода людина, обираючи професію, дійсно повинен зорієнтуватися.

Крім того, ми підтримуємо, щоб при відборі абітурієнтів вузу як прерогативи були на вибір надані тест, іспит або оцінка з атестату. Зараз це питання обговорюють в Міністерстві освіти і як один з варіантів пропонують ввести тест на перевірку здібностей.

Визначення мінімального порогу з профілюючих дисциплін та їх склад, на наш погляд, теж можна б було доручити для вибору вищим навчальним закладам. А ось абітурієнтам, які отримали в школі золоту медаль, було б справедливо за їх успіх виділяти додаткову кількість балів - від 20 до 30.

Так само хотілося б відзначити, що є проблеми і з п'ятим курсом. Після переходу на Болонський процес навчання ніхто досі не може чітко сказати, яким має бути кількісне співвідношення між бакалаврами та магістрами.

Будемо сподіватися, що найближчим часом всі ці питання будуть вирішені. Прийняти до вузу - це півсправи. Головне - підготувати з цих хлопців фахівців, адже саме ми перебуваємо в кінці системи і відповідаємо за якість освіти.

- Леонід Леонідович, сьогодні, коли прогрес йде семимильними кроками, в чому полягає складність підготовки "технарів"?

- Споконвіку наш університет прийняв таке рішення: щоб готувати фахівців, потрібно більше уваги приділяти фундаментальним наукам і теоретичної підготовки з математики, хімії, фізики, електроніки і т.д. І тільки потім робити акцент саме на спеціальність, тому що у електриків - один фундамент, у механіків - зовсім інший, а у хіміків - третій. Ще одна важлива складова успіху сучасної освіти - знання інформаційних технологій.

Саме тому на навчання у нас відведено 5,5 і 6 років. Свого часу наша громада прийняла рішення: левову частку годин віддати саме на вивчення фундаментальних теоретичних дисциплін, які старіють значно повільніше, ніж спеціальні. Велику роль у підвищенні якості навчання відіграє і участь студентів у проведенні науково-дослідних робіт. Ні для кого не секрет, що в нашому університеті 35 - 40% дипломних проектів виконуються саме як науково-дослідні. Це в першу чергу досягається завдяки тому, що в НТУ "ХПІ" працюють 40 наукових шкіл, які відповідають не тільки за якісну підготовку фахівців, а й опосередковано впливають на відкриття нових спеціальностей. Свого часу ці наукові школи в політесі створювали такі видатні вчені та академіки: Е. І. Орлов, М.М. Бекетов, В.А. Стеклов, П.П. Будников, А.М. Ляпунов, нобелівський лауреат Л.Д. Ландау, А.К. Вальтер, К.Д. Синельников, А.П. Філіппов, Г.Ф. Проскура та багато інших.

Сьогодні ж в освітньому процесі НТУ "ХПІ", крім 1700 викладачів, серед яких 160 докторів наук і 780 кандидатів наук, також активно беруть участь і співробітники інститутів НДІ "Блискавка" і "Іоносфера", в тому числі і їх 11 докторів наук і 85 кандидатів наук.

До того ж ознакою якості нашого навчання є участь наших студентів у конкурсах наукових робіт. Щорічно вшановуємо 45 - 48 переможців. Небагато вузи можуть похвалитися такими здобутками! Крім того, чимало наших студентів їздить на олімпіади, де займають призові місця. Так, до честі нашого університету, команда з програмування на чолі з Дмитром Джігулакой на світовому чемпіонаті вже вдруге займає досить пристойні місця. В 2010-м в Харбіні, де брали участь 103 команди, завоювали 14-е місце, а цього року в Польщі, змагаючись з 123 командами, зайняли 18-е місце. Зате з Європи хлопці повернулися з "золотом".

Також велику роль у підвищенні якості освіти фахівців відіграє те, що щорічно 150 - 200 студентів, аспірантів і викладачів виїжджають за кордон для навчання і стажування до вузів, з якими ми маємо партнерські відносини. Цього року Кабінет Міністрів і Міністерство освіти виділили для цих цілей кошти.

При цьому ми не тільки активно залучаємо студентів в науку, а й підтримуємо зв'язок з промисловими гігантами, що нам дозволяє проводити практику на найбільших підприємствах і отримувати реальні завдання для дипломних і курсових проектів. Хотілося б відзначити наступні підприємства, з якими ми співпрацюємо: "Турбоатом", тракторний завод, "ФЕД", завод ім. Малишева, КБ ім. Морозова, КБ ім. Антонова, завод ім. Шевченка, "Електроважмаш", "ХАЗ", КБ "Південне", групу "УПЕК", маріупольський "Азовмаш" ...

- І куди ж абітурієнти охочіше подають документи? Які спеціальності цього року вважаються найбільш престижними?

- Популярні спеціальності - поняття відносне. Приміром, факультет ЕМС дуже затребуваний серед хлопців, які приїхали до нас вчитися з Луганської, Донецької та Запорізької областей. А от випускникам із Західної Україні такі спеціальності менш цікаві, бо там набагато менше розвинене електромашинобудування, ніж на промисловому Сході. Тут все дуже тонко.

На правах ректора вузу, який має технічний напрям, хочу сказати: слава Богу, що кожен факультет, кожна кафедра мають свій конкурс. Адже всі вони забезпечують кадрами промисловість і мають той чи інший вплив на економіку. Сьогодні з технічних спеціальностей популярністю користуються теплогідроенергетіка, інформаційні технології проектування, автомобілі та автомобільне господарство, інформаційні управляючі системи, інженерне програмне забезпечення, системний аналіз і управління, екологічний моніторинг, еколого-економічний моніторинг, комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництво. Цей список можна було б продовжувати і продовжувати, але хотілося б відзначити, що зараз особливим попитом користуються технічні галузі, які використовують інформаційні технології. Щорічно в нашому університеті готується 720 - 730 IT-фахівців, причому їх підготовкою займаються понад 28 кафедр. Це, перш за все, говорить про те, що Харків не випадково увійшов до п'ятірки вузів, які за рішенням Кабміну є відповідальними за підготовку фахівців у цій галузі.

Не менш престижні сьогодні в НТУ "ХПІ" і такі непрофільні для технічного вузу спеціальності, як соціолог, психолог, педагог, економіст, маркетолог, менеджер, фінансист, перекладач ... Причому багато хто не дивляться на те, що там немає бюджету, вибирають контракт. Адже у нас дуже лояльна схема навчання. І ціни в цьому році ми практично не піднімали. Для тих, хто провчився в вузі 2 роки і 4 семестри на "4" і "5" в НТУ "ХПІ" є цікава пропозиція - переклад на бюджет. Ми обов'язково переводимо відмінника навчання на бюджет в якості стимулювання гарного навчання. До того ж завжди йдемо назустріч тим, у кого сталося нещастя або неприємності в сім'ї.

- Леонід Леонідович, а наскільки сьогодні складно працевлаштувати випускників?

- Однією з найважливіших сторін діяльності університету є розподіл випускників. Щорічно ми працевлаштовуємо 94 - 96% наших студентів, причому 76 - 77% з них надсилають нам відривні талони про прибуття на місце роботи, як це і вимагає Міністерство освіти. За окремими спеціальностями ми навіть отримуємо більше заявок на фахівців, ніж випускаємо інженерів, які навчаються на бюджеті, тому ми часто розподіляємо і студентів-контрактників. Політех веде підготовку фахівців практично по основних галузях народного господарства і несе відповідальність за стан рівня техніки, технології та економіки в цих галузях. Щорічно під час захисту дипломних проектів державна комісія висловлює свої побажання для подальшого підвищення якості підготовки фахівців і надалі.

- А як політехніки коротають дозвілля, адже трудові будні - це не тільки навчання?

- НТУ "ХПІ" - це велика дружна родина, де можна не тільки отримати професію XXI століття, а й проявити свої таланти.Наш Палац студентів - ціла планета з багатими творчими традиціями. Тут у нас працюють дев'ять танцювальних колективів, ансамбль скрипалів, хор та інші гуртки і секції, всього 24 колективи. Для тих же, кому більше до душі спорт - у розпорядженні унікальний спорткомплекс і талановиті тренери, які виховали з десяток олімпійських чемпіонів, чемпіонів Європи та світу. Влітку у політехніків є можливість відпочити на власних базах в Харківській області та Криму. До того ж зараз закінчується будівництво сучасної бібліотеки. Повірте, нашим хлопцям нудьгувати не доводиться!

За матеріалами портала "Вгороде"


Поділіться з друзями:   

Останні новини