Освіта за кордоном: три найпоширеніші стереотипи

Для розгляду уявлень про студентів, які навчаються за кордоном, аналітичним центром CEDOS підібрано, три найпоширеніші стереотипи, які часто представники центру чують від журналістів або під час різних дискусій.


Даний матеріал підготовлено за результатами досліджень аналітичного центру CEDOS.

Стереотип 1. Навчання за кордоном безкоштовне, ще й стипендію дають

Справді деякі країни не беруть плати за навчання з іноземних студентів. У Німеччині, якщо ви навчаєтесь на німецькомовній програмі у державному університеті, ви не будете сплачувати за навчання, окрім зборів за реєстрацію, які є радше символічними. Подібна ситуація у чеських та французьких державних університетах.

У деяких країнах загалом навчання є платним, проте є спеціальні умови, за яких іноземний студент звільняється від плати. Наприклад, у Польщі, якщо у вас є карта поляка, тобто офіційно визнане польське коріння, ви також можете навчатись безоплатно у державних університетах. Втім лише десята частина українських студентів у польських університетах має таке право.

Окрім цього часто країни чи окремі університети пропонують стипендії для іноземців, які покривають плату за навчання. Проте їх кількість є незначною. Наприклад, у тій же Польщі такі стипендії отримують менше 5% українців, які там навчаються.

Проте на загал в Польщі та у більшості країн, де є українські студенти, навчання в університетах для іноземців є платним. Зрештою зазвичай іноземні студенти є важливим джерелом заробітку для університетів та навіть цілих країн. Наприклад, саме так є в Україні, де вартість навчання для іноземних студентів є набагато вищою, ніж контрактне навчання для українців. Тож, попри поширене уявлення, найчастіше українці платять за своє навчання за кордоном зі своєї кишені. Загалом за найбільш оптимістичними розрахунками безкоштовно за кордоном навчається не більше чверті українських громадян.

У такій ситуації передовсім втрачають українські університети, які недоотримують кошти від студентів, які могли би бути їх контрактниками.

Стереотип 2. За кордон їдуть найрозумніші

Ми навряд колись зможемо достеменно це перевірити. Проте існують опосередковані фактори, які допоможуть нам зробити кілька припущень. По-перше, відомо, що 96% цьогорічних випускників школи, які склали усі свої ЗНО на 180+ балів, вступили саме до українських ВНЗ. Хоча це не виключає можливості згодом полишити навчання в Україні та поїхати вчитись до іноземних університетів. По-друге, припустимо, що найрозумніші прагнуть саме якісної вищої освіти, якої вони не можуть знайти в Україні, тоді українські студенти, які їдуть на навчання до тієї ж Польщі, повинні вступати у найкращі польські університети. Проте українці обирають переважно приватні польські виші, які не посідають високих сходинок у рейтингах. Отже, вибір більшості українців, які навчаються у Польщі, вказує на іншу мотивацію. По-третє, часто найрозумніші потрапляють туди, де є складна система вступу, натомість у багатьох країнах українські студенти складають вступні екзамени, які є легшими за ті, що проходять місцеві студенти. Водночас існує когорта українців, які навчаються за кордоном у справді визнаних кращих університетах Європи та Північної Америки, проходять вступні випробовування на рівні з місцевими громадянами (зокрема в Німеччині), борються за стипендії, які повністю чи частково покривають витрати на їх навчання, а також обирають більш складні спеціальності у галузі природничих, математичних, інженерних та медичних наук.

Тож не можна однозначно сказати, що виїжджають найбільш розумні чи навпаки. Наміри та здібності студентів, які їдуть навчатись за кордон, є різними, ми радимо аналізувати кожну окрему когорту студентів, утримуючись від надмірних узагальнень.

Стереотип 3. Їдуть та не повертаються

Не так багато країн ведуть облік студентів, які повертаються після навчання за кордоном, Україна, на жаль, до них не належить. Тому перш за все варто пам’ятати, що різні повідомлення на цю тему є більше суб’єктивними судженнями та не спираються на достовірні статистичні дані. З однієї сторони чимало обставин не сприяють вдалій реалізації молодих фахівців в Україні. Це посилює загальне переконання про те, що ті, хто вже виїхав на навчання за кордон, навряд чи прагнуть повернутись до України. Однак з іншої сторони, ті, хто після навчання намагається залишитись за кордоном, часто зустрічають певні труднощі з працевлаштуванням, тому мусять погоджуватись на нижчу оплату праці або ж на посади нижчої кваліфікації. Дехто приймає ці труднощі, а декого вони спонукають повернутись до України. Ми радимо пам'ятати як про чинники, які сприяють міграції, так і про чинники, які сприяють поверненню.

Кількість українських студентів за кордоном, 2015/2016



Поділіться з друзями:   

Останні новини