Досвід контролю базових знань студентів за допомогою системи комп'ютерного тестування

На даний час є актуальною задача використання сучасних інформаційних технологій для контролю знань студентів у період між сесіями, під час складання заліків у великої кількості студентів в стислі терміни, перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу у разі самопідготовки, а також для самотестування знань студентами без участі викладача. Останній фактор – найбільш важливий у випадку дистанційного навчання.

У поточному навчальному році було проведено комп'ютерне тестування (КТ) знань студентів коледжу з обраних дисциплін спеціального та загальноосвітнього напрямку, результати якого враховувались у загальному рейтингу кожного студента.

КТ зручно використовувати при проведенні і поточного, і підсумкового контролю знань студентів, а також при перевірці залишкових знань. Крім того, підсумки тестування є складовою частиною залікової або екзаменаційної оцінки з відповідної дисципліни. Зокрема, 30 балів зі 100 можливих було відведено для тестового оцінювання.

Очевидно, використання інформаційних технологій для проведення тестування і аналізу результатів надає певні переваги:

• зберігання в загальній базі даних великої кількості тестів з різних дисциплін і швидкий доступ до необхідного тесту;
• можливість завдання ліміту часу або на весь тест, або на конкретні питання;
• можливість завдання критеріїв оцінки результатів (кількість правильних відповідей, або процентне співвідношення);
• автоматизація перевірки результатів тестів;
• уніфікація оформлення бланків.

З іншого боку, присутні і деякі труднощі:

• необхідність технічної бази (комп'ютерних класів для проведення тесту та роздруківки результату);
• наявність програмного забезпечення;
• уніфіковані правила складання тестових завдань та аналізу результатів;
• створення єдиного підходу по навчальному закладу до проведення масового тестування.

Однак проблеми, що виникають у разі використання КТ, можуть бути подолані, тим більше, що результат вартий того.

Як показує наш досвід, складання тестів передбачає систематизацію роботи викладача, надає більшої об’єктивності перевірці знань, перегляд існуючих робочих програм, зміщення акцентів у наповненні програмного матеріалу з урахуванням професійних навичок і вмінь, якими повинні володіти випускники коледжу.

Такий підхід до контролю знань створює умови, за яких студенти працюють безперервно весь семестр, а не тільки останні дні перед сесією, що позначається, безумовно, на якості засвоєння знань.

На нашу думку, зміст тестів має вміщувати базові знання з дисципліни, необхідний мінімум, який повинен опанувати кожний студент. Особливо це стосується загальноосвітніх дисциплін – коледж готує моряків, а не математиків чи істориків. Загальноосвітні дисципліни покликані обслуговувати спеціальні, розвивати логіку мислення, комунікабельність, вміння висловлювати свої думки, прищеплювати навички спілкування в колективі. Тут відкривається величезне поле діяльності для викладачів соціології, культурології, філософії, психології – коли можна використовувати в навчальному процесі нестандартні прийоми (тематичні «круглі столи», диспути, дискусії на задані теми і т.д.).У разі, коли кількість годин з дисципліни невелика, наповнювати змістом тести можна, спираючись на знання, отримані курсантами на попередньому курсі – повторення тільки поліпшить рівень підготовки.

Особливу увагу слід приділити спільній роботі викладачів з підготовки тестів – якщо кілька викладачів читають одну і ту ж дисципліну, розумно було б розробити загальний підхід до складання тестових завдань.

Для проведення КТ використовувалась загальнодоступна тестова програма, що має зручний інтерфейс і широкі можливості як для створення тестів викладачем, так і адекватної перевірки знань студентів.

Кількість питань зі створеної бази питань і відповідей, які будуть пред'явлені студенту, визначається викладачем в конструкторі тестів. При цьому встановлюється обмеження часу, який відводиться на всі питання. Наприклад, з 60 сформованих питань студенту видається тільки 20. Запитання і варіанти можливих відповідей, пред'являються випадковим чином, що виключає формальне запам'ятовування послідовності відповідей.

Тестування проводилося без присутності викладача, який веде певну дисципліну, що підвищувало ступінь об'єктивності результатів. Найближчим часом планується забезпечити можливість контролювати остаточні знання студентів у будь-який зручний момент протягом семестру.

За результатами тестування формується протокол випробувань, в якому наводяться такі дані:

• Прізвище та ім'я студента;
• Найменування дисципліни;
• Дата тестування;
• Кількість правильних відповідей;
• Кількість невірних відповідей;
• Відсоток правильних відповідей;
• Кількість балів, отриманих студентом.

Досвід застосування КТ як один з видів контролю знань показує, що:

1. зменшується психологічне і фізичне навантаження на викладача в період тестування знань студентів при досить високому рівні якості тестування;
2. нормативним можна вважати 30-40 секунд на обдумування питання;
3. кількість питань, запропонованих студенту з однієї дисципліни, вважаємо доцільним встановлювати в межах 30;
4. студент може витратити на обдумування відповіді на одне питання в кілька разів більше часу, ніж на інше питання при збереженні загального встановленого часу;
5. включається механізм змагання серед студентів за кількістю правильних відповідей;
6. 60 відсотків правильних відповідей, отриманих студентом у процесі тестування, можна вважати атестацією з даної дисципліни.

В якості недоліків можна відзначити нееквівалентність складності і значущості питання в рамках певної дисципліни; присутність елементу «везіння» під час тестування. Однак у процесі роботи з тестовими завданнями можна мінімізувати зазначені недоліки.

Важливим напрямком розвитку комп'ютерних засобів тестування є формування бази знань студента, яку можна використовувати і в навчальному процесі для виявлення «вузьких місць» при вивченні конкретної дисципліни. Особливо це актуально також в системах дистанційного навчання студентів.

Відстеження динаміки і статистичний аналіз результатів КТ дозволяє на ранніх стадіях більш об’єктивно прогнозувати, по-перше, рівень засвоєння знань студентами наприкінці семестру, по-друге, оцінювати науково-методичний рівень роботи викладача.

Крім того необхідно додати, що тестування знань у будь-якому вигляді – не єдиний можливий засіб діагностики  засвоєння навчального матеріалу. Обов’язковими умовами успішного проведення навчального процесу залишаються практичні (лабораторні) роботи, які дозволяють комплексно застосовувати знання, наявність яких «виявляє» КТ.

Таким чином, впровадження системи КТ та вдосконалення таких систем, дозволяє суттєво підвищити якість навчального процесу.

Опарін Анатолій Володимирович, начальник МКТФ ОНМА, кандидат технічних наук,

Бритавська Олена Павлівна, методист, кандидат фізико-математичних наук