Наука

Головна проблема Національної академії в тому, що керують НАН люди дуже похилого віку, люди, які давно живуть у минулому часі, і тому не можуть ефективно боротися та розпоряджатися коштами, вважає він.

Базове фінансування на науку отримають лише найкращі наукові напрями у вишах, де доведуть спроможність проводити дослідження на високому рівні.

У 2018 році буде започатковано атестацію українських вишів щодо їх наукової діяльності – це дозволить в майбутньому почати базове фінансування університетської науки за результатами такої атестації.

Уряд спростив та вдосконалив процес формування тематики наукових досліджень і науково-технічних розробок, що виконуються за кошти держбюджету. Відповідний Порядок було затверджено постановою Кабінету Міністрів України.

Розглянути створення економічних стимулів для залучення коштів бізнесу для фінансування науки цілком можливо.

Цього року фінансування науки в Україні збільшилося на понад 30% – з 4,7 млрд гривень у 2017-му до 6,1 млрд грн у 2018-му.

Керівництво Національного наукового центру (ННЦ) Польщі, який фінансує фундаментальні дослідження польських науковців, готове допомогти Україні у створенні та запуску Національного фонду досліджень.

Загальна наукомісткість українського ВВП (показника, який використовується для моніторингу надходжень до наукової сфери) складає менше 0,2%.

Жоден український університет не ввійшов до ТОП-500 рейтингу з фізичних наук «World University Rankings 2018 by subject: physical sciences».

Молоді вчені з України зможуть долучитися до китайської програми підтримки талановитих молодих науковців (TYSP).

У бюджет на 2018 рік уже закладено кошти на оплату асоційованої участі України у Європейській організації ядерних досліджень (CERN).

Для фінансування в програмі «Горизонт 2020» уже прийнято 90 проектів, в які залучено українських науковців, – вони вже отримали в межах програми понад 17млн 230 тис євро.

Наступного року МОН планує збільшити обсяги фінансування конкурсу наукових робіт молодих вчених.

7-8 листопада 2017 року в Національному університеті харчових технології (НУХТ), відповідно до тематичних напрямків секції №24 «Наукові проблеми харчових технологій та промислової біотехнології» Наукової ради Міністерства освіти і науки України, працювала Міжнародна науково-технічна конференція «Наукові проблеми харчових технологій та промислової біотехнології в контексті євроінтеграції», присвячена 40-річчю заснування в НУХТ Проблемної науково-дослідної лабораторії (ПНДЛ).

Міністерство освіти і науки забезпечило підключення понад 100 українських вишів та наукових установ МОН до міжнародних наукових баз даних за кошти держбюджету.

Найкращі ЗВО