Візія українського університету у 2030 році

Не секрет, що в Україні університети продовжують існувати в старій індустріальній логіці, залишаючись додатком виробничого ланцюжка

У радянські часи університети постачали кадри для підприємств і навіть виконували частину розробок, не маючи при цьому власної суб’єктності.

Класичні університети, яких на той час було мало, виконували ідеологічну функцію індоктринації: здебільшого готували кадри для політичної еліти. Тобто тогочасний університет фільтрував молодь, яка йшла на керівні посади, оскільки усюди була присутня керівна роль партії.

На сьогодні логіка кардинально змінилась: глобальна економіка живиться інноваціями. І університет фактично є інкубатором не лише найновіших інноваційних розробок, але й технологічних кампаній, які реалізовують ці ідеї.

Така економіка у всьому світі передбачає експозиційне зростання і орієнтується на високу додану вартість, що забезпечується за рахунок постійного наукового пошуку, генерування нового знання, трансферу технологій. Виходить, що університети, які були засновані як індустріальний додаток, за визначенням не можуть виконувати цю функцію. Тому вони так тримаються за державне замовлення та інші елементи планової економіки. Відповідно, щоб українські університети стали частиною інноваційної економіки, їх фактично треба перезаснувати і зробити частиною інноваційної екосистеми.

Про те, яким має бути український університет у 2030 році дивіться інфографіку (візуалізація підпункту "Роль університетів у суспільстві 2030 року" у пункті "Візія української системи освіти 2030Е" з  документу "Стратегія України 2030" від Українського інституту майбутнього.

Освіта:

  • університети України 2030 року швидко пристосовуються до змін - навчальні програми та плани розробляються відповідно до запитів ринку та трендів Четвертої індустріальної революції;
  • освітні програми акредитуються професійними асоціаціями;
  • підготовка висококваліфікованих фахівців для ринку праці;
  • впроваджено концепт «навчання протягом життя».

Соціалізація студентів:

  • розвинулися асоціації випускників як стимулюючий механізм нетворкінгу, розвитку та адвокації студентів і університетів;
  • втілюється партнерство університетів з професійними галузевими асоціаціями, які часто виступають замовниками;
  • взаємодія сучасних студентів, випускників, викладачів, роботодавців та громад;
  • взаємопроникнення університетів із галузями економіки.

Дослідження та розробки:

  • більшість університетів перетворилися на ДОСЛІДНИЦЬКІ;
  • масове впровадження інновацій через розбудову екосистеми лабораторій, стартапів, бізнес-акселераторів, креативних просторів навколо кампуса;
  • українські університети є частиною європейського та глобального освітнього та наукового просторів.

Фінансування університетів:

  • більша частина закладів вищої освіти - або у приватній власності, або у формі державно-приватного партнерства;
  • ендаумент-фонди є ще одним механізмом фінансування, ці фонди активно поповнюються випускниками університету, галузевими та професійними асоціаціями, приватними інвесторами;
  • державне фінансування університетів здійснюється у вигляді грантів на конкурсній основі для розвитку інноваційної екосистеми;
  • надаються податкові пільги для підприємств, які утворилися на базі університету та залучають студентів у виробничий процес (відсутність податків із фонду оплати праці та ПДВ до моменту комерціалізації).

Фінансування студентів:

  • підготовку фахівців для потреб держави: наука та дослідження, оборона й безпека, державний сервіс. Відбір на конкурсній основі починається ще в школі, враховуючи Educational ID, у закладах вищої освіти - підготовка під конкретні робочі місця. Якщо успішність студента низька - повертаються кошти державі;
  • державні гранти на навчання найкращим випускникам шкіл, які не потрапили до держзамовлення [10% випускників]. Ці гранти надаються у вигляді ваучера, з яким випускник школи обирає український університет для подальшого навчання. Якщо успішність студента низька - дія гранту припиняється;
  • державні пільгові кредити: перші п'ять років тіло кредиту не сплачується, а лише пільгові відсотки;
  • гранти корпорацій: підготовка талановитих студентів під замовлення компаній, корпорацій;
  • самостійну сплату студентами за навчання, зокрема іноземними;
  • гранти міжнародних інституцій.

Цифровізація:

  • взаємодія викладача та студента відбувається на онлайн-платформах, які є одним з інструментів управління навчальним процесом та контентом;
  • персоніфікація освітнього процесу завдяки отриманим даним з онлайн-платформ та застосуванню штучного інтелекту [ШІ];
  • штучний інтелект допомагає вирівняти різницю у сприйнятті та процесах засвоєння інформації серед студентів шляхом аналізу темпів проходження матеріалів і пропозиції індивідуальних планів навчання;
  • віртуальна та доповнена реальність стали буденним інструментом для засвоєння інформації;
  • додаткові канали доступу до освіти: масові відкриті онлайн-курси, bootcamp, nanodegree, alternative credentialing тощо, сертифікати яких визнаються університетами та роботодавцями;
  • цифрові технології застосовуються не лише в навчальному процесі, але й адміністративно-господарському (оптимізації адміністративних витрат досягнуто за рахунок Інтернету речей).

Найкращі ЗВО