Американські вчені зрозуміли, як мозок визначає час

У роботі, опублікованій днями в загальнодоступному журналі PLoS Biology, вчені описали задачу, поставлену ними перед піддослідними мавпами, яка вирішується виключно за допомогою внутрішнього відчуття часу. Формат експерименту виключав будь-які зовнішні сигнали, які могли б служити "годинами".

Мавп навчили синхронно рухати очима через постійні проміжки часу, без будь-яких зовнішніх зачіпок або очікування негайної нагороди. Було виявлено, що, незважаючи на брак сенсорної інформації, мавпи були незвичайно точні і стійкі в прив'язці своєї поведінки до часу. Ця стійкість пояснювалася активністю конкретної зони мозку, званої бічної внутрішньотімяна зоною (lateral intraparietal, LIP). Що цікаво, активність LIP-зони, виявлена ??в ході експерименту, відрізнялася від активності, виявленої в попередніх дослідженнях, потерпілих невдачу у виключенні зовнішніх сигналів або очікування нагороди.

"На відміну від інших досліджень, що вивчали розвиток активності, пов'язаної з плином часу, ми виявили зниження LIP-активності в проміжках між періодичними рухами, - говорить дослідник д-р Джоффрі Гоуз, ад'юнкт-професор неврології Університету Міннесоти. - І, що не менш важливо, почуття часу у тварин змінювалося разом зі зміною активності нейронів. Іншими словами, активність цих нейронів виступає в ролі внутрішнього годинника".

Такі результати підказують, що в мозку немає якихось "головного годинника", відповідальних за всі задачі вимірювання часу. Навпаки, кожна мозкова ланцюг, що відповідає за конкретні дії, може самостійно виробляти сигнали часу.

Один з важливих напрямків подальших досліджень - зрозуміти, яким чином настільки точні сигнали виникають внаслідок практики і навчання і впливають на поведінку.