Лілія Гриневич: Наступна реформа після вищої освіти - реформа науки

У Верховній Раді відбулися парламентські слухання про стан і законодавче забезпечення розвитку науки і науково-технічної сфери держави. Слідом за вищою освітою, у нас є шанс провести успішні зміни.

Парламентські слухання використати, щоб обговорити і доопрацювати проект нового закону про науку, підготовлений при Комітеті з питань науки і освіти.

Днями Україна підписала Угоду про Асоціацію. Відкрито вікно можливостей для повномасштабної модернізації України. Розвиток має стати нарешті стратегічним пріоритетом.

«Наука допоможе знайти відповіді на виклики сучасності: збільшення обороноздатності, створення сучасного ВПК, інноваційного розвитку економіки, енергетичної безпеки. Наука сьогодні – це технології, продукти, інновації завтра», – наголосила Лілія Гриневич.

«Я хочу скористатися слуханнями, щоб обговорити законопроект про науку та науково-технічну діяльність, розроблений робочою групою при комітеті. Базовий варіант був раніше підготовлений Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України», – зазначила Голова Комітету.

«До дискусії були залучені представники різних груп, погляди яких на розвиток науки сильно відрізняються. Є група, яка вважає, що нічого не потрібно змінювати, достатньо тільки збільшити фінансування. Є такі, які вважають, що треба повністю ламати систему. Я вважаю що ми не повинні впадати в крайнощі», – під час брифінгу зауважила народний депутат.

У результаті дискусії, спочатку отримано концепцію законодавчих змін, а потім і сам законопроект. Його ключові положення: створення Національної ради з питань науки і технологій – своєрідного наукового парламенту, запровадження грантової системи для прикладних досліджень, розвиток університетської науки, соціальний захист науковців.

Законопроект ще не внесений у Верховну Раду. Є низка питань, які обов’язково треба передбачити. Варто забезпечити перехід на прийняті в світі критерії оцінювання наукових досліджень. Забезпечити ротацію керівних кадрів у науці. Оздоровити моральний клімат в науці. Подолати цифровий розрив між Україною та розвиненими країнами світу. Максимально розширити можливості для залучення приватного капіталу. Змінити фіскальну політику для стимулювання інноваційної діяльності.