Що підсунуть українцям у новому Трудовому кодексі?

Випробувальний термін збільшується до 6 місяців, і в цей час працедавець має повне право платити мінімальну зарплату. Це неповний перелік того, що викликає стурбованість знавців. Вони звертають увагу, що підготовка проекту нового Трудового кодексу до другого читання пройшла без публічного обговорення та залучення незалежних профспілок. А поспішність та закритість, з якою влада намагається ухвалити цей документ, згодом може обернутися протестами. Про це мережевому виданню «Главком» розповів провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

Тема нового Трудового кодексу сьогодні є актуальною, і мене дуже турбує те, що тема його ухвалення та прийняття широко не представлена ні в суспільному обговоренні, ні в ЗМІ. Зараз проект Трудового кодексу налічує біля 440 статей, це обсяг документа із понад 200 сторінок. Головне, що він включає в себе дуже багато нині діючої нормативної бази і вона систематизується. Після ухвалення нового Трудового кодексу буде скасовано старий Кодекс законів про працю в Україні, закон про колективні договори та угоди, закон про оплату праці, закони про відпустки і про порядок вирішення колективних трудових спорів, закон про соціальний діалог. Тобто, це буде масив повністю нового законодавства, яке стосуватиметься близько 25 мільйонів наших громадян. Тому мене турбує відсутність цієї теми для обговорення в суспільстві та той поспіх, з яким влада намагається протягнути цей Трудовий кодекс через Верховну Раду без формального його обговорення.

Всі заяви окремих урядовців про те, що проект Трудового кодексу погоджено з громадськими організаціями, з експертами та профспілками, не відповідають дійсності. Насправді за період підготовки Трудового кодексу до другого читання не було проведено жодної публічної дискусії, жодного публічного представлення, жодного публічного обговорення. Від підготовки до другого читання були відсторонені всі незалежні профспілки України. Представництво обмежилось лише Федерацією профспілок України, яка фактично повністю підконтрольна нинішній владі. Але найголовніше, що законопроект, який підготовлений до другого читання, не був представлений Міжнародній організації праці, яка дає висновки та представляє інтереси і працівників, і роботодавців. Це своєрідна Венеціанська комісія для такого роду трудового законодавства. Жодного висновку або позивного, або негативного від цієї організації немає.

Трудовий кодекс має представляти баланс сил між найманим працівником та роботодавцем. В нинішньому законі його певним чином збережено, проте після ухвалення нового Трудового кодексу у варіанті, підготовленому до другого читання, ця рівновага порушиться. Сьогодні іде ухил в бік представлення інтересів виключно роботодавців України. Назву конкретні тези, де порушуються права звичайних громадян України. Зокрема, новим Трудовим кодексом передбачено, що нормативні акти роботодавця можуть бути видані без погодження з профспілками. Фактично роботодавець самочинно може приймати будь-які документи розпорядчого характеру, які змінюють права, трудові відносини всередині колективу без погодження профспілок та будь-якою стороною соціального діалогу.

Звільнення працівників за новим Трудовим кодексом буде відбуватися лише після так званих консультацій з профспілками. Хоч нинішнім трудовим законодавством чітко передбачено, що звільнення може відбуватися лише після погодження такого звільнення профспілковим комітетом.

Найбільш суперечлива норма щодо тривалості робочого часу. Нова версія Трудового кодексу фактично узаконює наявність в Україні 48-годинного робочого тижня та 12-годинного робочого дня. Раніше в законі було чітко виписано, що робочий тиждень складає лише 40 годин, понаднормовий час передбачався тільки в окремих умовах і лише за погодженням працівника, і головне — за погодженням профспілкового представницького органу. Сьогодні працівника залишають сам-на-сам з роботодавцем. Вимагається лише погодження працівника на збільшення його робочого часу. Відповідно, роботодавець буде під тиском звільнення чи зменшення заробітної плати вимагати від працівника продовження його робочого часу до 48 годин. При цьому не даючи жодних компенсацій, не збільшуючи заробітної плати, не покращуючи умови його роботи в колективі. Залишати сьогодні роботодавця та працівника сам-на-сам неправильно. Це призведе до того, що фактично всіх працівників можуть легально заганяти на 48-годинний робочий тиждень.

Окремі підприємства отримують право на звільнення працівника за попередженням лише за місяць до можливого звільнення. Сьогодні цей термін складає 2 місяці, і це оптимальний строк, коли людина може обдумати своє майбутнє і знайти собі роботу. Скорочення цього терміну до 1 місяця є неприпустимим і порушує права працівників. Фактично Трудовим кодексом встановлюється можливість розірвання трудового договору із фізичною особою без формальних ознак, без надання людині вихідної допомоги в будь-які строки, оскільки рішення про це прийматиметься виключно працедавцем.

Можна багато говорити і про те, що молодь на новим варіантом Трудового кодексу втратить право на перше робоче місце, і про подальше відшкодування свого власного самонавчання.

Виходом із цієї ситуації можуть стати конкретні дії. По-перше, Верховна Рада України має прийняти політичне рішення і зняти з розгляду до другого читання проект нового Трудового кодексу. По-друге, проект Трудового кодексу має бути оприлюднений у ЗМІ, починаючи з газет загальнонаціонального рівня і закінчуючи офіційним оприлюдненням його в інтернеті.

По-третє, мають бути проведені парламентські слухання, де до виступів потрібно долучити не народних депутатів, а експертів, представників незалежних профспілок та роботодавців, щоб почути думку фахівців, кваліфікованих експертів з цього питання.

По-четверте, необхідно, щоб голова Верховної Ради негайно спрямував проект нового Трудового кодексу до Міжнародної організації праці, членом якої є Україна, вона має дати свій висновок. Без нього прийняття Трудового кодексу є неможливим сьогодні.

Нарешті такі документи як Трудовий кодекс повинні мати статус конституційного закону. Це не ті закони, які можна приймати за помахом руки одного з народних депутатів, вони мають об`єднати все суспільство. Такі випадки існування конституційних законів є у всьому світі. Цей закон торкається двох третин наших громадян, тому Верховна Рада має прийняти окрему процедуру ухвалення і прийняти цей Трудовий кодекс більш ніж 300 голосами народних депутатів.

— Щодо відпусток та лікарняних є якісь новації?

Якщо з вами укладається короткотермінова трудова угода на 2 місяці, і якщо за цей час ви хворієте більше двох тижнів, вас можуть звільнити без попередження та без відшкодування вартості лікарняного листка. Я не виключаю, що працедавець спеціально буде створювати такі робочі місця, укладати угоди на 2 місяці, а потім ще на 2 місяці і т.д., і фактично примушувати працювати людину, не маючи прав на хворобу.

Теж саме можна сказати про геніальну ідею нашого віце-прем’єра про те, що за практику чи за стажування на підприємстві не треба платити заробітну плату. Мовляв, люди повинні працювати безкоштовно, бо для них важливі не гроші, а набуття досвіду роботи. При цьому термін стажування сьогодні розширюється до 6 місяців. Роботодавець буде створювати такі тимчасові робочі місця, куди буде наймати студентів, практикантів, фактично маючи підстави їм не платити заробітну плату, міняючи персонал і примушувати людей безкоштовно на себе працювати. У людини, яка працює і не отримує заробітної плати, не іде пенсійний стаж. А не дай Бог, за ці 6 місяців з цією людиною станеться нещасний випадок, а вона не сплачує страхових внесків?! Людина залишається інвалідом і не має жодних коштів ні для реабілітації, ні для лікування, ні для відновлення своєї працездатності, бо страхових внесків із зарплати вона не сплачує. Кодекс робить людину фактично безправною в своєму житті і трудовій діяльності.

— Чи існують в законопроекті позитиви?

Позитивом є те, що все-таки це — спроба об’єднати все трудове законодавство, щоб у нас не було 16 законів, які його регулюють. В єдиному кодексі людині буде легше орієнтуватися і знайти відповіді на питання: як вона працює, яка заробітна плата, яка відпускна система, які її права тощо. Це правильна ідеологія, але пішов перегляд фундаментальних прав працівників в Україні. Те, що зараз ці питання замовчуються, а висуваються дріб’язкові нібито позитиви, може призвести до того, що люди зараз спокійні, бо не орієнтуються цьому питанні, але після введення Трудового кодексу в дію вони залишаться безправними, тож будуть посилюватися протестні настрої, а це дуже небезпечно.