Корупція у казахських вузах гальмує розвиток освіти
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту ділового порталу Kapital.kz висловив Бісембай Искаков, виконавчий директор НОФ «Аспандау».
«Корупція як іржа вразила все суспільство і, не вилікувавши весь організм, неможливо вилікувати один орган цього організму. Звичайно, безглуздо чекати того години, коли корупція буде зведена до прийнятного рівня і нічого не робити для вирішення накопичених проблем. Наприклад, проблеми низької якості вищої освіти», - каже Бісембай Искаков.
На погляд експерта, необхідно адаптувати до казахстанських реалій усі інструменти підвищення якості вищої освіти, успішно використовувані в інших країнах. Такими інструментами стали: академічна самостійність ВНЗ, інституційна та спеціалізована акредитація, інституційне та спеціалізоване академічне ранжування, освітні програми, сфокусовані на результатах навчання, цитованість наукових публікацій, тісний зв'язок вузів з роботодавцями та багато іншого.
На думку експерта, результати рейтингу кращих вузів 2013 Незалежного казахстанського агентства щодо забезпечення якості (НКАОКО), не можна назвати досить правдивими і об'єктивними з кількох причин.
По-перше, методологія проведення інституційного академічного ранжирування вузів, розроблена НКАОКО, не є науково обгрунтованою, що не піддавалася широкому обговоренню академічною спільнотою та іншими зацікавленими сторонами.
По-друге, відносні ваги 6 індикаторів і 36 критеріїв, з яких складається анкета № 1, не пройшли достатньої експертизи. По-третє, заповнені анкети № 1 представили менше половини вузів країни, а працівники вузів, які брали участь у ранжуванні, не пройшли необхідного тренінгу, що зазвичай позначається на достовірності відомостей, що подаються вузами.
«НКАОКО звернуло увагу на світову тенденцію, пов'язану з проведенням академічного ранжирування вузів за групами спеціальностей або напряму, званого спеціалізованим академічним ранжируванням, і запустило проект академічного ранжирування вузів Казахстану за деякими групами спеціальностей вищої освіти. Причина такої тенденції очевидна», - прокоментував Бісембай Искаков.
Основними споживачами інформації про рейтинг вузів є абітурієнти, студенти та їх батьки, а також роботодавці, які хочуть знати: у якому вузі найкраще готують фахівців з певної освітній програмі або по групі близьких один до одного освітніх програм.
«На це питання можна знайти відповідь, подивившись результати спеціалізованого академічного ранжирування вузів Казахстану, які з року в рік проводив Національний акредитаційний центр, а цього року провів Центр Болонського процесу та академічної мобільності МОН РК, що є наступником Національного акредитаційного центру», - вважає спікер .
На його думку, слід рухатися далі і сфокусувати увагу на лідерах і аутсайдерах академічного ранжирування вузів, що реалізують освітні програми вищої освіти.
«Вміле використання такого інструментарію, як інституційне та спеціалізоване академічне ранжування вузів дозволяє істотно підвищити якість підготовки фахівців з вищою освітою. Про це свідчить світовий досвід, накопичений за останні два десятиліття», - уклав Бісембай Искаков.
