Українська освіта в контексті європейських стандартів

Під час зустрічі у Дзеркальній залі аналітик представив присутнім звіт «Входження національної системи вищої освіти в Європейський простір вищої освіти та наукового дослідження», який підготувала група експертів на основі статистичних досліджень, аналітичних матеріалів, оцінок і розрахунків, інформує прес-служба університету.

Особливу увагу доповідач приділив основним завданням, які постали перед вищої освітою в Україні та становленням європейських принципів освітньої сфери. Зокрема, Тарас Фініков розповів про стратегію законодавчої і нормативної підтримки реформ вищої освіти та структуру освіти в контексті запровадження європейських інструментаріїв. За словами доповідача, приєднання України до Болонського процесу обумовило необхідність швидкого запровадження низки системних і структурних змін у вищій освіті відповідно до рекомендаційних документів міністерських конференцій  його країн-учасників. Проте спроби модернізації вищої освіти врешті наштовхувалися на протидію найвищих владних чинів і, або ветувалися в різний час президентами, або не знаходили підтримки Парламенту.

Останні законодавчі ініціативи, спрямовані на сферу освіти, наштовхнулися вже на несприйняття академічною спільнотою країни і також не були реалізовані. «У результаті ми маємо період, коли відбуваються хаотичні рухи, які врешті ні до чого не призводять».

За результатами доповіді однією з основних проблем вищої освіти також є труднощі із запровадженням кредитно-трансферної системи, адже досі втілення цього положення не знаходить свого законодавчого підкріплення: «Ключовими перепонами на шляху реальної імплементації ECTS виступають відсутність усвідомлення неминучості змін в організації навчальної діяльності на інституціональному рівні, а також зрозумілої та послідовної державної освітньої політики з цих питань».

Не менше проблем, за словами Тараса Фінікова, також є у нострифікації та визнанні закордонних кваліфікацій: «Для більшості тих, хто приїжджає до нас із іноземним дипломом, процедура нострифікації відбувається довго й бюрократично», – зазначив доповідач.

Окрему увагу аналітик приділив запровадженню в Україні Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти: «Комплексної системи забезпечення якості вищої освіти в Україні не створено. Її тимчасовим замінником виступають системи ліцензування та акредитації, інспектування вищих навчальних закладів ззовні та ректорський контроль всередині інституцій. На жаль, названі компоненти як самостійно, так і сукупно не забезпечують системного впливу на всі процеси організації навчальної діяльності та її змісту, не створюють ефекту постійного поліпшення якості освіти», – озвучив результати дослідження Тарас Фініков.

Для розв’язання проблеми, зазначають дослідники, потрібно скоротити розрив, який є між сферами праці й освіти, створити системи розвинених інструментів мотивації поступово, але цілеспрямовано формувати цілісну систему забезпечення якісної вищої освіти.

Однією з основних характеристик української вищої освіти є також той факт, що за результатами статистичних даних Україна –  серед п’яти країн Європи з найбільшою кількістю студентів. Вона щороку забезпечує прийом до ВНЗ 70-75% усіх випускників середньої школи.

«Проте, починаючи з 2009 року, їхня кількість почала поступово скорочуватися і цей тренд триватиме до 2017-2018 років», – зазначив Тарас Фініков.

Низькими в Україні є також видатки на освіту. Незважаючи на те, що параметри витрат на вищу освіту є одними з найвищих у Європі і становлять в останні роки 2-2,3% ВВП або 6-6,8% від загальних видатків зведеного бюджету, сума коштів є доволі малою. Адже внаслідок низького ВВП середньорічні видатки на одного студента, який навчався за бюджетні кошти в 2010/11 навчальному році, становили близько 2270 євро. Це складає лише 51% від рівня витрат в Естонії (найменший у ЄС) або 28% від середнього показника  по ЄС. «Зрозуміло, що такий рівень фінансування вищої школи робить малоймовірним досягнення кращих стандартів якості європейської освіти», – переконаний доповідач.

Серед інших важливих проблем вищої освіти в Україні Тарас Фініков назвав відсутність належного суспільного впливу на формування моделі фінансової підтримки вищої школи, паразитування бізнесу, через складну ситуацію на ринку праці – нерівність доступу до освіти. Зокрема, зараз в освіті спостерігається тенденція «позитивної дискримінації», коли чимало потенційних студентів не мають змоги навчатися через низький соціальний статус.

«ЗНО, запровадження якого вирівнювало студентів, сьогодні активно зводиться нанівець», – зазначив Тарас Володимирович.

Як згадується в доповіді, важливим фактором для становлення та розвитку якісної вищої освіти в Україні є участь студентів у вирішенні загальноосвітніх і локальних – університетських проблем.

Після ознайомлення з основними положеннями виступу всі присутні мали змогу поставити свої запитання щодо якості освіти, шляхів подолання назрілих проблем і принципів впровадження цінностей у систему вищої освіти в Україні.