Геодезисти Львівської політехніки відтворюють у 3D-моделях дерев’яні церкви Львівщини
Наразі це лише гарна картинка з усіма деталями святинь, але в перспективі вона може стати дуже цінною інформацією для архітекторів.
Як повідомляє прес-служба університету, за їхньою допомогою пам’яткоохоронці зможуть отримати детальні креслення церкви, а також створити проекти її реставрації і навіть відбудови у разі втрати.
– Ідея зробити лазерне сканування виникла після того, як торік на Львівщині згоріло відразу кілька дерев’яних храмів. Один з них – церква в селі Залижня. Ми говорили про можливість відбудови святині, але зрозуміли, що, крім фотографій мешканців села та мінімальної фотофіксації фахівців, нічого немає. Думаю, наступне покоління буде мудрішим, ніж ми, і, якщо у них виникне бажання відбудувати втрачену церкву, вони це зможуть зробити. Лазерне сканування дає дуже точну інформацію про сам храм, інтер’єри, пошкодження тощо, – розповів Орест Шейка, голова постійної депутатської комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та засобів масової інформації Львівської обласної ради.
Цього року область виділила 100 тисяч гривень на сканування 28 церков. Тобто вартість одного – у середньому 3,5 тисячі. За словами фахівців Інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка», які виконують сканування, лазерні виміри однієї церкви займають від 4 до 12 годин – залежно від величини та складності.
– Ми використовуємо спеціальний прилад – лазерний сканер, – пояснює Юрій Голубінка, викладач інституту геодезії Львівської політехніки. – Він обертається навколо своєї осі і постійно випромінює імпульси. Завдяки цьому ми отримуємо так звану точкову модель об’єкта, з якої потім робимо 3D-модель. Лазерні сканери – доволі дорогі, в Україні їх не більш як 10. У Європі їх використовують дуже активно, зокрема для збереження пам’яток архітектури, інвентаризації різних об’єктів тощо.
Аби 3D-картинка стала повноцінною документацією, яку зможуть використати архітектори та реставратори, з нею ще треба попрацювати. За словами Юрія Голубінки, для цього потрібна спеціальна програма і приблизно два-три місяці на опрацювання однієї церкви. Однак у результаті можна отримати детальні точні плани та креслення інтер’єрів та конструкції церкви. Разом з тим у перспективі 3D-моделі церков також можуть стати чудовою промоцією святинь. В управлінні охорони культурної спадщини ЛОДА стверджують, що не проти зробити в Інтернеті 3D-тури храмами, аби потенційні туристи змогли подивитись, а згодом і поїхати у ці церкви.
Наступного року на лазерне сканування планують виділити ще 200 тисяч гривень, за які створять комп’ютерні моделі понад 50 дерев’яних храмів. «Перевести в цифру» також обіцяють низку пам’яток архітектури, розташованих у центральній частині міста.
