У ЛНУ ім.І.Франка пройшов вечір, присвячений 75-річчю від дня народження В.Чорновола
Він міг би жити й зараз і святкувати цього року своє 75-ліття. За його незламним духом й безперестанним пульсом українськості тужить обкраєне сьогодення.
Уже понад десять років видатний політичний діяч, дисидент, журналіст, вартовий демократії, невтомний діяч руху опору проти русифікації та національної дискримінації українського народу В’ячеслав Чорновіл належить вічності. Життя-політ невтомного українського Ікара раптово й підступно обірвалося в широкому розкриллі думки й діяльності, на шляху, у дорозі, «ламкій і виткій всеспадній вседорозі, дорозі тривоги, випроби і скруш», якою він прямував до тієї, іншої України. Ця рана-втрата не загоїться ніколи.
Як повідомляє прес-служба університету, 27 грудня 2012 року спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка вшанувала пам’ять національного героя, одного зі засновників та лідера Народного Руху України,духовного президента незалежної України, представника надзвичайно багатогранного й талановитого покоління шістдесятників, що стало символом пробудження, прагнення України до волі.
Відкриваючи вечір, Ректор Університету, професор Іван Вакарчук назвав «Свободу й Україну головними орієнтирами політичної і громадської діяльності В’ячеслава Чорновола», незрадливий всежиттєвий шлях боротьби якого почасти «йшов по лезу», а «мордовські табори шліфували його багатогранний талант політика й відданого Патріота», не зламавши його живого, жвавого духу.
«Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі», - процитував Іван Олександрович слова В’ячеслава Чорновола, які, на жаль, за словами Ректора, актуальні й досі – на двадцять другому році незалежності України.
Іван Вакарчук наголосив, що «життєподвиг В’ячеслава Чорновола дає нам приклад, як треба діяти, аби цінності волевиявлення українців знову об’єднали Українську Державу. На знак шани В’ячеславу Чорноволу маємо зберегти те, що є найдорожчим для кожної людини: гідність, її індивідуальну свободу і самоповагу, мужність бути чесними перед Богом, собою, своїм народом і перед Україною».
Незриму вічносущу присутність свободолюбивого духу «того, хто пробудив Кам’яну державу», присутні змогли відчути з продемонстрованого відео «В’ячеслав Чорновіл: вчора, сьогодні, завтра», яке проілюструвало віхи життя та діяльності земляка Тараса Шевченка, натхненника Правди.
«Незламна воля, патріотизм, щирість, відвертість - такі риси великого Патріота, який відстоював святу справу відродження української державності», - відзначив у своєму виступі перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Богдан Матолич. «На жаль, немає тепер в Україні таких лідерів, - зауважив доповідач, - бо такі люди приходять у світ раз у сто років».
Богдан Михайлович закцентував увагу присутніх, що вечір пам’яті Вячеслава Чорновола у Львівському національному університеті імені Івана Франка – є своєрідним завершальним акордом заходів, які провели на Львівщині з нагоди 75-річчя від дня народження В’ячеслава Максимовича. Перший заступник голови Львівської ОДА висловив сподівання, що «справа й ідеї В’ячеслава Чорновола житимуть і далі, а його вміння консолідувати суспільство стануть нормою для української політики».
Заступник голови Львівської обласної ради Валерій П’ятак звернувся до присутніх зі словами: «Упродовж останніх днів ми незримо спілкуємося з В’ячеславом Чорноволом.Він був простим і водночас особливим чоловіком». З відстані часу приходить розуміння великих подій, що відбувалися на зламі 70-90-х років. «Життя В. Чорновола було яскравим і бойовим, - переконаний заступник голови Львівської облради. - Іскра Правди в його очах піднімала людей на боротьбу і творчу працю, а це важкий і почесний хрест – бути попереду. Однак випадковість і трагічність вирвала його з цієї боротьби». «Сьогодні він має право нас запитувати: наскільки ми чесні перед собою і людьми, наскільки наші справи розходяться з нашими деклараціями й рішеннями?! Чи еліта утвердилася, чи готова відстоювати ідею української нації?! Як писав Іван Франко, чи стали ми справжніми українцями?!», - додав Валерій П’ятак. Справді, багато питань викликає наше сьогодення. Історична спадщина В’ячеслава Чорновола потребує фахових досліджень, аби ми могли винести уроки на майбутнє. На завершення свого виступу Валерій Альбертович закликав молодь: «Беріть цей прапор, який називається «Чорновіл», у руки, і йдіть із ним по життю, тоді буде Україна».
Із доповіддю про яскравий, однак не позбавлений трагізму, життєвий шлях В’ячеслава Чорновола виступив професор кафедри новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор історичних наук Олексій Сухий. Олексій Миколайович наголосив на ролі та значенні постаті В. Чорновола в історії України, перегорнувши його біографічні сторінки, відзначивши притаманні В’ячеславу Максимовичу «нестандартність мислення, всебічну обдарованість, бажання все спробувати». Характер великого Патріота, на думку Олексія Сухого, гартували табори, які також дали поштовх до непересічної та переломної публіцистичної діяльності. Йдеться про створення першої правозахисної організації, видання підпільного журналу, що породило в однодумців витки спротиву до тодішнього радянського окупаційного режиму й спонукало до численних акцій протесту. «Треба захистити українське обличчя нашої нації», - наголосив професор словами В’ячеслава Чорновола. Піднятий на політичну арену першими хвилями демократичних перетворень, В’ячеслав Максимович одразу завоював повагу і прихильників, і відвертих ідеологічних суперників безкомпромісністю суджень, поведінкою, глибиною розуміння політичної ситуації, вмінням із блискавичною швидкістю орієнтуватися в ній і відповідно обирати тактику й стратегію боротьби. «Постать В’ячеслава Чорновола залишається знаковою для утвердження української державності й національного поступу», - переконаний професор Олексій Сухий.
Спогадами про знайовство, спільну громадську й політичну діяльність, про трагічний період арештів кінця 60-х років ХХ століття із сумом поділився лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка, письменник-дисидент Ігор Калинець. Ігор Миронович зазначив, що «зараз ми добиваємось, щоби на будівлі обласного суду була таблиця, що тут відбувалися політичні суди, тут була перша політична демонстрація, де ми з В’ячеславом Чорноволом вперше зустрілися й познайомилися, де він дав свій перший політичний урок».
Хвилю могутньої енергетики, великої душевної потуги наполегливого будівничого незалежної держави поглибила прочитана студентами поезія Ірини та Ігоря Калинців, Василя Стуса й рядки з його листів та додали виступи учасників Народного ансамблю пісні і танцю «Черемош», народної чоловічої хорової капели «Прометей», камерного оркестру музичного відділення факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.
Він жив тим, у що вірив. Не зрадив тому, що було для нього по-справжньому важливе. Чи не ці риси характеру слід гартувати молодому поколінню? І дай нам Боже навчитися цьому в нього. Жити тими високими ідеалами, тою високою метою, до якої варто стреміти. Аби кожен зміг відповісти, як і В’ячеслав Чорновіл: «Чи жалкую я за тим, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи. І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив».
Нехай світла пам’ять про Великого Українця завжди живе в наших серцях і надихає до великих звершень, бо ж «сторожать шлях твій зорі і віки, і слово вибране земля сторожить», «бо ще тебе чекає Україна – твоя єдина і свята вдова». На підвалинах наших особистих свобод базується свобода України. Як казав В’ячеслав Чорновіл, Україна починається з кожного із нас.