В НТУУ «КПІ» стартував заключний тур конкурсу «Інтел-Техно Україна 2013»

Національний конкурс проводиться в два тури. Перший проходив з 1 жовтня по 25 грудня. На ньому було проведено реєстрацію учасників і відбір проектів для участі у національному фіналі. На другому, фінальному, який триватиме до 22 лютого, організовано виставку цих проектів, проводитиметься їх постерний (стендовий) захист і визначатимуться учасники, які представлятимуть Україну на Всесвітньому фіналі «Intel ISEF». Переможців Всесвітнього фіналу неофіційно вважають лауреатами «Малої Нобелівської премії для школярів», а їх визначення й церемонія нагородження традиційно проводиться у США (цього року – у місті Фенікс, штат Аризона).

Конкурс проходить під патронатом Національної академії наук України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Київської міської державної адміністрації та Головного управління освіти та науки м. Києва, Київської Малої академії наук учнівської молоді. Організатор національного етапу конкурсу – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». Безпосередньо опікуються організацією заходу викладачі, співробітники і студенти Фізико-технічного інституту НТУУ «КПІ».

Титульний генеральний спонсор конкурсу – всесвітньо відома корпорація «Intel». Спонсорами національного етапу конкурсу виступили Благодійна фундація України «Відкриті серця», АТ «Брокбізнесбанк», компанія «Verbatim», компанія «Epson».

Церемонії відкриття передувала демонстрація проектів конкурсантів. Роботи ці розподілені по категоріях – «Математичні науки», «Фізика та астрономія», «Комп’ютерні науки», «Інженерія» та «Енергетика». Особливістю цьогорічного конкурсу є те, що більшість проектів присвячена розв’язанню дійсно нагальних проблем. Така вимога – одна з найважливіших при визначенні переможців не лише національного, але й всесвітнього етапу «Intel ISEF». Так, скажімо, у номінації «Інженерія» автори двох проектів представили власні рецепти подолання справжньої біди багатьох міст України – небезпечних для їх жителів бурульок та надактуальній для комунальників темі ощадливого використання теплової енергії Після певної адаптації до можливостей вітчизняних комунальних служб ці проекти цілком могли б бути реалізованими і запрацювати на користь територіальних громад.

Не менш злободенною, в усякому разі, для столиці, є й розробки щодо картографування шумового забруднення одного зі столичних районів та дослідження існуючих методів оптимізації дорожнього руху з врахуванням його впливу на довкілля, впровадження яких могло б забезпечити вихідну інформацію для прийняття управлінських рішень щодо управління транспортними потоками відповідними підрозділами міської влади.

Звісно, учасники конкурсу представили на розсуд журі й розробки, які на перший погляд можуть видатися дещо фантастичними. Наприклад, увагу багатьох присутніх привернув проект планетоходу - роверу для роботи в умовах малої гравітації та нестабільного зворотного зв’язку. Робота його прототипу, до речі, дуже сподобалася операторам телеканалів, які прийшли на відкриття. І хоча автор планує, що його ровер працюватиме в космосі, він цілком приданий і для використання на Землі – скажімо, в умовах високої радіації, де людина працювати просто нездатна.

І це лише кілька прикладів з великого переліку робіт, які вже сьогодні могли б послужити на благо наших співвітчизників. Розробок, які є яскравим свідченням таланту і серйозного ставлення до проблем своєї країни з боку конкурсантів.

Тож влучно сказав директор Фізико-технічного інституту НТУУ «КПІ» Олексій Новіков, вітаючи учасників та їх наукових керівників на церемонії відкриття конкурсу: «Ми впевнені, що для участі у Всесвітньому фіналі у Феніксі будуть відібрані найдостойніші. Однак рівень проектів цього року настільки високий, що я можу лише поспівчувати журі, якому доведеться обирати з цих робіт кращі».

Усього ж цьогоріч на конкурс надійшло понад 800 робіт школярів з 20 регіонів України, з яких для участі у фіналі журі відібрало 230 проектів. Тематика їх дуже різноманітна, а рівень є надзвичайно високим. І якщо б біля стендів не стояли їхні юні автори, інколи важко було б повірити, що запропонували деякі ідеї та способи втілення їх у життя не досвідчені інженери та дослідники, а підлітки, які ще долають шкільну премудрість. Тож цілком ймовірно, що 22 лютого журі національного етапу конкурсу визначить не лише його переможців, але й майбутніх наших лауреатів «Малої Нобелівської премії».

За матеріалами прес-служби КПІ