Філологи-україністи обговорили мовну ситуацію в Україні
21 лютого 2012 року, у Львівському національному університеті імені Івана Франка під час засідання круглого столу, присвяченого Міжнародному дню рідної мови, студенти-філологи проаналізували мовну ситуацію в Україні, принципи формування мовної політики та стан української мови у суспільному житті держави.
Доктор філологічних наук, професор кафедри загального мовознавства Галина Мацюк привітала учасників заходу й окреслила проблематику запропонованих до обговорення питань. Зокрема, на думку учасників заходу, важливим є розгляд мовного питання в Україні у контексті соціолінгвістичної категорії. Відтак, студенти проаналізували принципи функціонування української мови в межах нашої держави та поняття «рідної мови» у широкому суспільному значенні.
Окрему увагу учасники круглого столу приділили мовному законодавству в Україні. Зокрема, молоді дослідники закцентували увагу на тому, що в нашій державі від часу прийняття Україною Європейської мовної хартії неправильно було розтлумачено ключові принципи хартії, оскільки переклад тексту здійснювався з російської мови, а не з мови оригіналу. Подальше викривлення принципів хартії лише декларативно лягло в основу «мовного закону» Колесніченка-Ківалова і стало продовженням принципового несприйняття українською владою цивілізованої мовної політики. Окрім цього, на думку студентів, прийняття останнього мовного законопроекту відбулося із порушенням процедури голосування та Конституції України й несло відверто русифікаторський характер.
Також важливим у контексті функціонування мови в суспільстві є трактування терміна «рідна мова» у програмі підготовки до Всеукраїнського перепису населення. Зокрема, доповідачі зазначили, що в одному із проектів перепису відбувається неправильне оперування термінами: ототожнюються етнічна група і національність. Не меншим недоліком також є те, що у графі «рідна мова» пропонуються варіанти «гуцульської», «бойківської», «лемківської», «русинської» мов. Тобто діалекти української мови відмежовують від мови як такої, що в результаті може призвести до зменшення декларативної кількості носіїв української як рідної. «Це на руку тим, хто запровадив ідеальний плацдарм для розвитку російської мови в Україні», - вважають студенти-філологи.
Також учасники круглого столу обговорили лінгвістичний ландшафт Львова та специфіку формування «мовного обличчя» міста. За даними дослідження студентів зараз у Львові близько 70% вивісок на крамницях, кав’ярнях та офісах - україномовні. Проте 30% написів, попри обов’язковість україномовного перекладу, досі залишаються виключно іншомовними: англійські, російські та польські. Такі дії власників закладів суперечать рішенню Львівської міської ради, згідно з яким не допускається вживання незрозумілих і немилозвучних слів, що не є властивими лексиці української мови.
