У МОН обговорено питання підготовки фахівців для забезпечення належного обслуговування складної медичної техніки

Як повідомляє прес-служба МОН, нараду проведено за участю представників Міністерства охорони здоров’я, Держінформнауки, ректорів Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", Національного університету "Львівська політехніка", Черкаського державного технологічного університету, Луцького національного технічного університету, Вінницького національного технічного університету, представників Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут", Харківського національного університету радіоелектроніки, Херсонського національного технічного університету, Національного авіаційного університету, представників департаменту вищої освіти МОН та  Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

Зі сторони розробників та виробників медичного обладнання були присутні провідний науковий співробітник Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, генеральний директор закритого акціонерного товариства "Київське виробниче об’єднання "Медапаратура", директор приватного підприємства "УКРТЕХМЕД", директор ООО "Орион-Киев ЛТД, генеральний директор ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ТЕЛЕОПТИК".

Євген Суліма у вступному слові наголосив на тому, що розробка техніки, виробів і матеріалів медичного призначення та пов’язаних з ними наукових, промислових, комп’ютерних та медичних технологій – це стратегічний напрямок сучасної економічної політики багатьох країн, метою якої підвищення стандарту життя населення і орієнтація економіки, науки і техніки на розвиток соціальної сфери.

З доповідями також виступили:

• Товажнянський Л. Л., ректор Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут";
• Максименко В. Б., декан медико-інженерного факультету Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут";
• П’ятницький Ю. С., заступник начальника відділу освіти та науки департаменту роботи з персоналом, освіти та науки Міністерства охорони здоров’я;
• Гірка І. О., декан фізико-технічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
• Бих А. І., завідувач кафедри біомедінженерії Харківського національного університету радіоелектроніки;
• Худецький Ю. Ю., провідний науковий співробітник Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона;
• Мірошниченко С. І. генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ТЕЛЕОПТИК".

За результатами обговорення окреслено ряд питань, що потребують вирішення із залученням заінтересованих центральних органів виконавчої влади, закладів та установ.

Зокрема, разом із Міністерством охорони здоров’я потрібно визначити потреби закладів охорони здоров’я у фахівцях з біомедичної інженерії та продовжити розробку спільних програм підготовки фахівців медичними та технічними вищими навчальними закладами.

Окрім того, науково-методичній підкомісії МОН України з розробки стандартів вищої освіти з біомедичної інженерії необхідно підготувати кваліфікаційні характеристики напряму біомедична інженерія.

Керівникам вищих навчальних закладів також рекомендовано продовжити роботу щодо можливості отримання двох дипломів при одночасному навчанні в вищому навчальному закладі України та за кордоном; належним чином забезпечувати навчальний процес за напрямом "Біомедична інженерія", у тому числі і в лабораторіях, обладнаних за новітніми технологіями; створювати з виробниками медичного обладнання спільні центри, лабораторії для покращення наукової і практичної складової при підготовці фахівців напряму "Біомедична інженерія".