В ЛНУ ім.І.Франка обговорили актуальні питання сенсорної електроніки

«У природі є багато причин, яких людство не має у своєму досвіді», -  вказував на важливість тенденції розвитку науки, яка  стосується перенесення властивостей живого світу на неживі предмети, Леонардо да Вінчі.

Визначивши 3 періоди розвитку людства: машинно-енергетичний, інформаційно-комп’ютерний і період автоматизації (роботизації) життя, Богдан Павлик детально зупинився на характеристиці останнього, дефініціювавши його також як «період сенсорної революції». Нагадаємо, що сенсорика — наука про принципи формування датчиків, чутливих до різних зовнішніх факторів: світла, звуку, запаху, дотику тощо. Й однією із найбільш динамічно прогресуючих галузей науки та техніки стає сучасна сенсорна електроніка. Від сенсорної електроніки та мікросистемних технологій залежить розвиток робототехніки, створення штучного інтелекту, засобів захисту інформації, об’єктів та особистості, вивчення складу атмосфери. Сенсори потрібні в освоєнні Космосу, у фізичних дослідженнях, на виробництві, у медицині й у побуті.

Для задоволення постійно зростання потреб сучасної техніки потрібно створювати високочутливі швидкодіючі багатофункціональні сенсори, працездатних у складних умовах експлуатації (у розширених температурних інтервалах, у сильних магнітних полях, при опроміненнях, а також в умовах циклічних, ударних і вібраційних навантажень). Без відповідних сенсорів сучасні інформаційно-аналітичні системи не здатні забезпечити розв’язання складних задач автоматизації різних видів виробництва. Як приклад, професор окреслив роботу та склад детекторів (сенсорів) Великого адронного колайдера.

Доповідач розповів про структуру та принцип функціонування сенсора (датчика) у живих організмах (людини, тварин, риб) та у створених людиною приладах, зокрема сенсорних екранах, навіть екранах, керованих тільки людським поглядом. Варто зазначити, що такі технології сьогодні є взаємовпливовими, оскільки «сенсорні технології починають створювати нову систему відчуттів, наприклад, тактильних». Богдан Васильович навів вражаючі приклади розвитку цих технологій, як-от ідея можливості створення в недалекому майбутньому інтуїтивного зору для сліпих людей.

Також професор звернувся до окремих питань сенсорів електромагнітного випромінювання та до процесів, пов’язаних із іонізаційним випромінюванням, яке входить до поняття «радіація», і які можуть бути виявленими лише за допомогою спеціальних датчиків (сенсорів). Відтак, важливою проблемою сьогоднішньої електроніки та запорукою прогресу, на думку науковця, є створення таких датчиків, які були б стійкими до змін радіації.  Тому актуальним є створення нових матеріалів із заданими параметрами, типу нанокристалів. З огляду на це, Богдан Васильович із гордістю розповів про випускницю кафедри електроніки, знання якої дозволили їй сьогодні працювати у Франції в рамках міжнародного проекту щодо створення радіаційно-стійких сенсорів.

У ракурсі таких наукових питань цікавими були судження професора про проблеми Чорнобильської атомної електростанції та необхідність активної добудови захисного укриття. Не менш пізнавальними філософськими питаннями було позначено активне обговорення теми засідання: що заважає назвати сенсори живими? чи варто створювати штучний інтелект? чи є особливі сенсори у дітей-індиго? чи доцільно людині розвивати екстрасенсорні властивості?