Дмитро Табачник не бачить приводу для масового звільнення викладачів
Про цю непросту ситуацію він мав розмову із хурналістом видання "Експерт".
Журналіст:
- У травні викладачі вузів протестували проти ініціативи збільшення показника кількості студентів на одного педагога з 9-13 до 18. Це нововведення суперечить заявленій програмі президента. Адже українські вузи тільки тоді зможуть конкурувати на світовій арені і увійти до топ-500 провідних навчальних закладів світу, коли у викладачів знайдеться час на теоретичні та прикладні наукові дослідження. Саме це дозволить вузам заробляти гроші. Виходить, ви навмисно вбиваєте науку у вищих навчальних закладах?
Дмитро Табачник:
- У 2009 році було вирішено довести до кінця 2014-го навантаження на одного викладача у вузах як мінімум до 20 студентів. Ось постанова Кабінету міністрів № 988 від 12 вересня 2009 року «Про з
атвердження Прогнозу показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2011-2013 роки», підписану Юлією Тимошенко. З того часу цей безграмотний, як і більшість того, що робила прем'єр Тимошенко, норматив перекочовує зусиллями економістів і фінансистів з одного документа в інший. Але тоді ніхто нічого не зрозумів: намір було заховано в постанові про оптимізацію бюджету.
У національному плані реформ, підписаному президентом, немає такої норми. Він наказує вивчити та внести пропозицію про нормативи до 18 студентів на одного викладача. Але до 18 - це і п'ять, і сім, і дев'ять студентів на одного викладача.
На творчих спеціальностях на одного викладача припадатиме 3,5-4,5 студента. Залишиться норма, яку ми з величезним трудом пробили через Мінфін. При підготовці студентів за спеціальностями «інформаційні технології», «інформаційна безпека», «комп'ютерна інженерія», «програмна інженерія» на одного викладача доведеться п'ять-сім студентів. А в моєму рідному університеті імені Шевченка і сьогодні на філологічних спеціальностях, де більшість занять - лекційні, співвідношення викладачів і студентів становить один до 50. Ніхто не буде вибудовувати вищу освіту під одну гребінку.
Неправильної була постановка питання в цій постанові - перейти до європейських стандартів. Немає європейських стандартів, в маленьких університетах одне навантаження, у великих - інша. В одному з найбільш знаменитих університетів світу - Прінстонському - бакалаврів на кожній спеціальності в два-три рази менше, ніж магістрів.
Повинна бути система, що враховує і кількісні, і якісні параметри. Наприклад, у викладача, який читатиме лекції для іноземців, як в Дніпропетровському національному університеті, на португальській мові, або, як у Київському національному університеті імені Шевченка - англійською, повинна бути менше норма навантаження для підготовки до цих лекцій.
Я абсолютно переконаний, що автономії університетів достатньо для того, щоб розвантажити викладача на момент заняття науковою темою, докторською дисертацією або підготовкою підручника. Проблема в тому, що автономії у українських вузів зараз стільки, що не всі вміють грамотно нею користуватися.
За матеріалами "Експерт"
