Володимир Ботштейн: Проривні напрямки в галузевій науці мають фінансуватися державою на конкурсній основі
Об'єднання кількох промислових наукових інститутів Харкова в один дало змогу новоствореному державному підприємству займатися не тільки проектуванням промислових заводів, а й введенням проектів у експлуатацію.
Приблизно за 10 років діяльності центр збільшив об'єми робіт в 25-30 разів, передаеє "Укрінформ".
Про це, а також про своє бачення шляхів розвитку галузевої науки у коментарі кореспондентові Укрінформу розповів перший заступник генерального директора ДП "УкрНТЦ "Енергосталь" Володимир Ботштейн.
"Ми, тобто наш центр, відрізняємося тим, що прийшовши на завод робимо не тільки проект, а беремо на себе ще й технологічне супроводження запуску виробництва на цьому заводі, виготовляємо й постачаємо необхідне обладнання", - сказав він.
Об'єднання інститутів "Енергосталь" та "Металургмаш" у 2001 році, та приєднання до наукового центру інститутів "Гіпросталь" і "УкрНДІмет" в 2004 році проходило за ініціативи Міністерства промислової політики. Мета цього кроку - створити у Харкові, де традиційно розміщені найстаріші металургійні інститути, інженерний центр, який міг би успішно конкурувати на ринку зі світовими брендами.
"До об'єднання було неможливо здійснити весь цикл робіт, оскільки був або чисто проектний інститут, або науковий. А сучасний ринок вимагає симбіозу, оскільки сьогодні замовнику не потрібна організація, яка чогось не вміє робити", - сказав В.Ботштейн.
За його словами, наразі "Енергосталь" має більше 350 контрактів, над якими працюють 1200 працівників різних підрозділів центру. Щороку "Енергосталь" патентує близько 40-50 нових розробок, при цьому загальна кількість патентів - понад 4 тисячі.
Центр успішно реалізував проекти на підприємствах машинобудівної галузі, енергетики, транспорту, хімічної промисловості та інших галузей в Україні, Росії, країнах СНД, Європи та Азії.
"Найбільше користуються попитом наші нові високоефективні металургійні міні-заводи, що працюють на місцевому металоломі і можуть бути орієнтовані на збирання металобрухту та виготовлення арматури для будівельних компаній", - каже перший заступник гендиректора.
За словами Ботштейна, у 2012 році центр реалізував проектів на загальну суму понад 300 млн грн. Обсяг продукції можна було б збільшити за умови, якби держава створила преференції для вітчизняної галузевої науки, впевнений науковець.
"Наразі наука потребує чіткого державного орієнтування на створення проривних технологій і рівних умов для закордонних компаній у тендерах. Держава має фінансувати проривні напрямки в галузевій науці на об'єктивній конкурсній основі. При цьому ми не потребуємо благодійності, оскільки знаємо, що наша робота зможе принести державі дивіденди", - сказав він.
На думку В.Ботштейна, держава має розробити та реалізувати на практиці програму фінансування інвестиційних проектів, аби банківські кредити видавалися на такі цілі під значно менші відсотки.
"Для реалізації будь-якого проекту необхідно знайти десь обігові кошти, виплатити зарплату, а якщо мова йде про виготовлення обладнання, то ще й закупити метал та комплектуючі. Для цього потрібні оборотні кошти. Їх можна знайти, тільки взявши кредит. Державним підприємства зробити це важко, бо треба отримати купу дозволів. Також зараз маємо великі відсотки, які автоматично здорожчують вартість проекту. Тому виходить так, що закордонний замовник віддає перевагу не нам", - говорить Ботштейн.
За його словами, торік центр заплатив близько 35 млн грн податку.
"Якби держава дозволила нам залишити частину цих коштів на розробки, які, на нашу думку, є вигідними, то в наступному році ми могли б ще більше сплатити податків. Але цього, на жаль, не робиться", - сказав співбесідник.
Окрім цього, на думку В.Ботштейна, розвитку галузевої науки, не тільки машинобудівної, сприяла б фінансова підтримка із державного бюджету та відміна податку на проектні роботи.
Анатолій Мажора, ХАРКІВ. 13 вересня 2013 року.
