Роботи претендентів на держпремію в галузі науки й техніки вперше пройдуть громадське обговорення

Цей форум, організований Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України, відбудеться в Києві з 15 по 17 жовтня 2013 року. Про те, скільки наукових робіт представлятиметься на форумі, критерії їх відбору та застосування на практиці розробок лауреатів, в інтерв’ю Укрінформу розповів заступник голови Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки Вадим Стогній у коментарі Укрінформу.

- Вадиме Сергійовичу, розкажіть, будь ласка, скільки всього премій щороку отримують переможці-науковці?

- Згідно з положенням про Комітет з Державних премій і про Державну премію України в галузі науки й техніки встановлено, що їх – 20, точніше до 20, з яких 15 – роботи, що не містять інформації з грифом «таємно», три, які містять цей гриф, і два – за підручники.

- Які роботи отримують гриф секретності?

- Гриф «секретність» означає, що інформація щодо наукового дослідження чи розробки згідно з відповідними документами не підлягає розголошенню. Це - державна таємниця: наприклад, дані, що можуть використовуватися в озброєнні нашої армії; комерційна таємниця - інформація, на якій держава може заробити. Наприклад, креслення літака, що готується до виробництва. Зрозуміло, що такими роботами цікавляться розвідки.

- Цьогоріч роботи, що претендують на отримання премії в галузі науки й техніки, ще й презентуватимуться на міжнародному науково-технологічному форумі. Розкажіть детальніше про це.

- Дійсно, цього року за пропозицією Державного агентства з науки й інновацій (це була ідея особисто Бориса Гриньова, першого заступника голови Агентства з науки та інновацій. – Укрінформ.), нам запропонували взяти участь у цьому форумі. Це стане продовженням громадського обговорення робіт. Нам ідея видається дуже красивою і слушною. До речі, Володимир Петрович Семиноженко – голова агентства – її теж підтримує. В цій виставці від нас братимуть участь 27 робіт, із них три - підручники. Ті, хто представлятиме ці роботи, будуть біля стендів, і з ними можна буде поспілкуватися. Наукова громадськість, яка братиме участь у цьому форумі як відвідувачі чи як учасники, теж, звичайно, зможе підійти й оцінити. Думаю, після цього збільшиться кількість відгуків щодо деяких робіт на нашому сайті, можливо, будуть якісь письмові звернення тощо. Ми якраз перенесли засідання секцій - вони відбудуться після форуму - для того, щоб мати об'єктивнішу оцінку громадськістю тих робіт, які претендують на державну премію.

- Тобто участь у форумі вплине на визначення переможців?

- Перший етап відбору вже відбувся. Цьогоріч секретаріатом було прийнято 61 роботу, в тому числі 50, які мають дозвіл для публікацій у засобах масової інформації, три підручники та 8 робіт, що становлять державну таємницю. В першому турі ми допустили до конкурсу 31 роботу та три підручники. Тепер наше завдання – відібрати 15 робіт, а з трьох підручників маємо вибрати один. Вже пройшло громадське обговорення робіт на засіданнях учених рад за участю фахівців. До речі, воно триває й на сайті комітету. Після міжнародного науково-технологічного форуму буде ще одне засідання секцій, які рекомендуватимуть кращі роботи на розгляд пленуму. Саме пленум із майже 90 осіб вирішуватиме, які роботи подати Президентові для відповідного указу.

- А коли буде оприлюднено імена лауреатів?

- Уже два роки поспіль оголошення переможців відбувається до Дня науки, це третя субота травня. Хоча раніше це відбувалося до чергової річниці проведення референдуму про незалежність України – 1 грудня.

- Які, на Ваш погляд, найцікавіші роботи надійшли цьогоріч до Комітету з Державних премій України?

- Наприклад, претендент у секції фізики – пристрій на основі пластмасових сентиляторів, що дають змогу виконувати дуже тонкі фізичні дослідження. Всі чули про великий андронний колайдер. Так от, там стоять сентилятори, виготовлені в Харкові. Багато дослідів і фізичних експериментів світового рівня проводяться саме з їх використанням.

Ще одна цікава робота стосується інтенсифікації очищення стічних вод великих центрів. Йдеться про впровадження комплексних технологій для їх очищення, зниження навантаження на довкілля та суттєве зменшення заборів свіжої води.

У галузі медицини на конкурс потрапило кілька робіт, і всі вони дуже цікаві. Одна з них – «Новітні біотехнології в діагностиці, лікуванні, профілактиці захворювань людини». Йдеться про використання стовбурових клітин, у тому числі для вирощування шкіри (нова штучна шкіра). Назву також прилад для магнітної нанотерапії раку. Він уже впроваджений у роботі клінік та навіть продається за кордон.

Непогані роботи і з розробки літака Ан-148, формування банку генетичних ресурсів польових культур тощо.

- Хто може подати заявку на отримання премії?

- У Положенні про Державну премію записано, що подавати роботи на здобуття премії можуть учені або науково-технічні ради наукових установ і організацій, вчені ради вищих навчальних закладів, колегії міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, громадських організацій. Індивідуально до нас звернутися не можна, ми не приймемо таку роботу.

- Чому?

- Оскільки рівень Державної премії дуже високий, робота повинна пройти апробацію на якійсь ученій раді, отримати оцінку «так» чи «ні» від фахівців.

- А яку винагороду нині отримують переможці?

- Торік лауреати отримали диплом із рук Прем'єр-міністра. А якщо ви маєте на увазі фінансову частину, то вона становила 220 тисяч гривень на одну премію. Порівняно з Росією чи Білоруссю ця сума в доларовому еквіваленті в півтора-два рази менша. Але, як ви розумієте, справа не в грошах, а, передусім, у моральному авторитеті й підтримці.