Жителям колишнього соцтабору наука виявилась нецікавою

Результати дослідження показали, що найбільший рівень зацікавленості показують жителі Скандинавії, а в найменшій мірі науково-технічний прогрес хвилює людей у ??колишньому соцтаборі. Подробиці із посиланням на офіційний сайт проекту наводить ScienceNOW.

Проведене за замовленням Європейської комісії дослідження охопило більше 27 тисяч респондентів у 28 країнах Євросоюзу. Соціологи ставили людям запитання про те, наскільки вони зацікавлені в ознайомленні з науковими дослідженнями, про те, наскільки, на їхню думку, держава підтримує школярів і студентів у прагненні стати вченими, а також цікавилися ще кількома пов'язаними з наукою і технологіями темами.

За підсумками опитування дослідники зробили висновок про те, що найменш поінформовані про наукові досягнення жителі колишнього соцтабору, а найбільшою мірою цікавляться наукою в Швеції і Данії. Детальну розбивку за країною з даного питання офіційно поки не представили, проте доступні результати іншого питання: наскільки жителі різних країн добре обізнані (за їх власною оцінкою) про стан справ у науці і техніці.

Опитування показало, що данці і шведи найчастіше називають себе добре обізнаними в питаннях науки і техніки (65 і 61 відсоток). Румуни, болгари і хорвати характеризували свою обізнаність найгірше, набравши по 25 відсотків. При цьому Румунія опинилася в лідерах за кількістю позитивних відповідей на запитання «Чи займалися ви коли-небудь поглибленим вивченням тієї чи іншої науки?»: 68 відсотків згадали, що відвідували відповідні уроки в школі, а ще 6 відсотків згадали про інститутські курси.

У Швеції всього 23 відсотки опитаних згадали про шкільні курси, але при цьому шведи показали один з найвищих показників у категорії «вивчали ту чи іншу науку в університеті»: 27 відсотків. Дослідники відзначають, що між оцінкою своєї інформованості та загальним рівнем науково-технічного розвитку країни є значна кореляція (методологія оцінки рівня інноваційної діяльності, втім, зараз ще не представлена ?), у той час як відсоток людей, які позитивно оцінюють внесок науки в суспільство, з обізнаністю корелює слабо.

Крім того, соціологи повідомили про те, що більша частина населення Євросоюзу підтримує прийняті європейським науковим співтовариством етичні принципи, а також згодна з тим, що наука в рівній мірі повинна служити чоловікам і жінкам. Окреме питання стосувалося того, наскільки, на думку респондентів держави підтримують школярів і студентів у їх бажанні стати вченими. Перше місце за рівнем підтримки посіла Мальта. Далі йдуть Бельгія, Нідерланди і Данія; останніми виявилися Болгарія, Румунія та Іспанія. При цьому навіть на Мальті всього половина опитаних визнала підтримку достатньої, в той час як в Іспанії лише дев'ять відсотків опитаних вирішила, що іспанські власті роблять все необхідне для залучення в науку наступного покоління.