Керівникам установ, організацій та підприємств Національної академії наук України, розташованих на території проведення антитерористичної операції
Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». У зв'язку з цим на території східних областей України здійснюються заходи з проведення антитерористичної операції.
Так. в деяких установах, розташованих в зоні проведення антитерористичної операції, можуть виникнути складнощі з організацією виробничого та трудового процесу, що спричинені масовими заворушеннями, заходами з проведення антитерористичної операції, а також бойовими діями у населених пунктах (далі - надзвичайна ситуація). Відтак, в залежності від конкретної ситуації, що склалася, можливе наступне її оформлення.
1. Якщо роботодавець не може забезпечити нормальну роботу установи через надзвичайну ситуацію (неможливо забезпечити виробництво сировиною, комплектуючими, налагодити енергопостачання тощо), але працівники прибувають на підприємство відповідно до встановлених режимів і графіків.роботи. то в установі наявні ознаки простою.
Простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 Кодексу законів про працю України).
Таким чином, якщо установа зупиняє роботу внаслідок відсутності організаційних, технічних та інших умов, викликаних невідворотною силою, і роботодавець не може забезпечити нормальний виробничий процес в установі, він має оголосити простій для усіх працівників підприємства. За потреби простій не оголошується для окремих категорій працівників, які безпосередньо забезпечують функціонування установи та її підтримання у робочому стані.
Рішення про проголошення простою оформляється наказом, в якому обов'язково слід зазначити причини простою, дату початку простою, категорії працівників, щодо яких оголошено простій, та місцезнаходження працівників під час простою. Оскільки роботодавець не може знати дату закінчення надзвичайної ситуації, то зазначається, що датою закінчення постою буде дата припинення дії обставин, які викликали простій.
У табелі обліку використання робочого часу за час простою у робочі дні за графіком роботи працівників слід проставляти літерний код «П» (простій) та зазначати кількість робочих годин, що припадають на кожен робочий день простою.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.
Правовий статус страхового експерта з охорони праці визначений ст. 23 Закону України «Про загальнообов 'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також Положенням про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, затвердженим постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.12.2011 № 63.
При цьому за період простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Норма ч. 2 ст. 34 Кодексу законів про працю України дозволяє на час простою працівників (за їх згодою) перенести з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві на весь час простою.
У разі, якщо роботодавець може і готовий забезпечити нормальну роботу підприємства, але працівники (усі чи частково) відсутні на роботі через надзвичайну ситуацію (не працює громадський транспорт, йдуть бойові дії), то у табелі обліку використання робочого часу проставляється літерний код «НЗ» (неявка з нез'ясованих причин).
Після припинення дії надзвичайної ситуації та виходу працівників на роботу роботодавець має з'ясувати причини відсутності кожного працівника, запропонувавши надати письмові пояснення причин відсутності на роботі. На підставі пояснень керівником видається наказ про визнання поважними причин відсутності на роботі та складається уточнюючий табель обліку використання робочого часу з проставлянням літерного коду «І» (інші причини неявок). Оплата такої відсутності законодавством не передбачена.
Також слід зауважити, що у період дії надзвичайної ситуації працівники можуть скористатися своїм правом на щорічні відпустки або відпустки інших видів, які оформлюються та оплачуються у встановленому порядку.
Деякі роботодавці за наявності відповідних умов (з використанням інформаційних технологій) можуть організувати дистанційну роботу для своїх працівників.
Крім того, працівники під час надзвичайної ситуації могли хворіти і потім надати на підприємство листки непрацездатності, які підлягають оплаті у звичайному порядку. В уточнюючому табелі для таких працівників замість літерного коду «НЗ» проставляється «ТН» (оплачувана непрацездатність).
В.о. головного вченого секретаря
HAH України член-кореспондент HAH України
В.Л. Богданов
