Закон про вищу освіту гарантує університетам автономію - Гриневич
Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич вважає підписаний учора Президентом України закон «Про вищу освіту» першим завоюванням Майдану і документом, який зробить автономію університетів справді реальною.
Про це вона сказала в ексклюзивному коментарі для Укрінформу.
«Головне в законі - це реальна автономія університетів, академічна свобода викладачів і студентів, підзвітність за результати цієї роботи, запровадження зовнішньої оцінки якості вищої освіти і закладання механізмів взаємодії між вищою освітою і ринком праці. Так само в законі стимулюється наукова діяльність університетів», - сказала Гриневич.
За її словами, такий документ можна вважати справжнім завоюванням Майдану: «Це одна з перших системних проєвропейських реформ, які є саме завоюванням Революції гідності. Це справді перемога, перемога дуже великої кількості людей. Цей закон став консолідацією і порозумінням між різними зацікавленими групами - студентами, громадянським суспільством, академічними спільнотами та роботодавцями».
Нардеп зізналася, що мала певні побоювання щодо вердикту глави держави, «оскільки будь-яка реформа передбачає додаткове фінансування». Саме тому, «розуміючи, що ми зараз знаходимося у стані фінансово-економічної кризи», розробники закону відтермінували фінансування кількох положень, зокрема, щодо підвищення стипендій для студентів. «Проте запускати реформу треба, не очікуючи, вже», - додала вона.
«Є ціла низка положень, які міняють систему управління вищою освітою, її демократизують, демонополізують, створюють баланс рівноваги в управлінні, збільшують вплив студентського самоврядування, вчених рад, запроваджують інститут незалежного національного агентства забезпечення якості вищої освіти. Це є речі, які ми можемо робити вже, не очікуючи додаткового фінансування, а тільки завдяки інтелектуальним зусиллям і зміні системи», - пояснила Гриневич.
Окрім того, вона переконана, що цей закон прискорює наближення України до ЄС: «Фактично положення цього Закону вже сьогодні створюють механізми для реалізації Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Ми вже сьогодні готові в частині освіти повністю для ратифікації цієї угоди. Мобільність студентів і викладачів буде забезпечена реальними важелями. Для університетів буде спрощено участь в академічних обмінах. Ми станемо краще зрозумілими іншим освітнім системам Європи та світу».
На запитання кореспондента Укрінформу, яку реальну користь отримають від реформи студенти, Гриневич відповіла, що вони, зокрема, будуть мати можливість обирати собі 25 відсотків курсів. «Це, звичайно, створить певну конкуренцію між викладачами, тому що студент буде обирати, а викладач зацікавлений, щоб обрали саме його курс. І це буде стимулювати викладачів розробляти нові курси більш прикладного характеру, які будуть потрібні потім на ринку праці», - пояснила вона.
Студентське самоврядування, за її словами, буде мати значно більше прав для впливу на життя університету. Розшириться представництво студентів у вчених радах, при виборі ректора і в багатьох інших сферах. Але студенти, наголосила Гриневич, також повинні більше вчитися. «Вчитися саме якісно, а не списувати, займатися плагіатом. Є ціла низка положень, які будуть пов'язані з тим, щоб перевіряти ззовні якість освіти, яку дає університет. Закон передбачає поступове запровадження зовнішніх іспитів при вступі на магістратуру і зовнішню оцінку якості освіти на рівні бакалавра. А це означає, що не варто купувати оцінки у викладачів, так само і викладачі не зможуть іти на якісь домовленості зі студентом. Адже зовнішнє оцінювання все одно виявить: є у них знання чи нема», - підсумувала голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.
