У ЛНУ відбулась зустріч із Головою Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілією Гриневич

«У час, коли ми пережили такі бурхливі тектонічні події, що призвели до духовної реформи, громадськість потребує зараз від нас відповіді: які ж ми пропонуємо накласти на цю духовну реформу суспільні й економічні перетворення. Моє рідне місто Львів не просто долучилось, а стало основним носієм цієї реформи. Це також ідеться й про Закон України «Про вищу освіту», який завдяки революції Гідності ми змогли проголосувати в Парламенті. Закон із такими цінностями, як автономія університетів, академічна свобода викладачів і студентів, підзвітність за результати своєї праці не міг бути прийнятий за попереднього складу Уряду. Це стало можливим лише після революції Гідності, – розповіла Лілія Гриневич. – І саме до цих базових цінностей нового закону мають причетність викладачі та колектив ЛНУ ім. Івана Франка. Тому сьогодні я себе почуваю в центрі прогресивної суспільної думки, за що я вам щиро вдячна».

За словами Лілії Михайлівни, «одна справа – прийняти закон, і зовсім інша зробити так, щоби цей закон почав працювати». Лілія Гриневич розповіла про проблемні питання й конкретні кроки щодо імплементації Закону: «Зрозуміло, що впровадження Закону буде йти в три етапи і зараз основний виклик щодо його впровадження стоїть перед Міністерством освіти і науки України, яке повинно підготувати цілу низку підзаконних актів, постанов Кабінету Міністрів України, наказів. За дорученням Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка перелік таких документів уже складений і визначено терміни їх виконання. На основі прийняття цих документів університет зможе внести зміни у свій статут і впорядкувати систему управління».

Голова Комітету звернула увагу на те, що зараз формуються нові стандарти вищої освіти, напрацьовується перелік галузей і спеціальностей. «Наступний навчальний рік стане ключовим для університетів, адже ми маємо запропонувати ті позитивні зміни, які будуть відчутними і для студента, і для викладача. Йдеться про нові освітні програми на основі нових стандартів вищої освіти. З цим не можна зволікати й Міністерство повинно працювати шляхом створення різних груп, які відповідатимуть за різні напрями. Я закликаю і заохочую представників Університету, щоб вони брали участь у роботі кожної із груп, бо лише тоді буде можливість просувати наші ідеї і впливати на ситуацію. Нам важливо, щоб до 1 вересня 2015 року  вищі навчальні заклади були готові імплементувати Закон України «Про вищу освіту». Третій етап -  початок роботи Агентства із забезпечення якості вищої освіти та дієвість деяких статей Закону, фінансування яких передбачено лише з 1 січня 2016 року».

Лілія Гриневич також наголосила, що нас чекає серйозна боротьба за бюджет 2015 року. Очевидно, що новий закон, хоч і не потребує на перший погляд  додаткових видатків бюджету, однак на фоні загального скорочення є певним збудником для Міністерства фінансів. «Це велика проблема нашої освітньої політики, що її творить Мінфін, а не освітянська спільнота і спільнота споживачів результатів нашої праці. Міністерство фінансів пропонує у своїх змінах до бюджету, до прикладу, скасувати статтю про автономію. Закликаю всіх вас бути опорою для нас, аби згуртуватися й виступити на захист положень цього закону, щоб він надалі міг працювати», - звернулася до присутніх Голова Комітету з питань науки і освіти.

Після вступного слова Лілія Гриневич запросила учасників зустрічі до обговорення питань, що стосуються імплементації Закону «Про вищу освіту». Зокрема, одним із перших розглянули питання терміну дії сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання.

«Для порівняння сертифікатів ЗНО необхідно забезпечити рівноцінність самого тесту. Методологія в Україні, яка діє впродовж цих років, не забезпечує рівноцінності тесту, – пояснила Лілія Михайлівна. – Не всі європейські країни дозволяють дію сертифікату впродовж 2-3 років після складання тесту, а лише ті, які мають розвинену базу тестів, однакові показники і валідність. Ми йдемо до цієї системи, але нам потрібно інвестувати в систему тестування, щоби забезпечити таку адекватність». За словами Лілії Гриневич, «результати дітей, які в різні роки складали ЗНО є не порівнюваними».«Усе залежить від того, якою є мета вищої освіти: залучити якомога більше абітурієнтів, щоб заповнити ліцензований обсяг, який зараз перевищує кількість абітурієнтів; чи забезпечити умови, щоби вищу освіту здобували ті, хто до неї готовий. Система освіти повинна працювати не як «річ у собі», а як система, що виконує суспільне замовлення», - переконана Голова Комітету з питань науки і освіти.

Під час зустрічі обговорили й один із останніх листів Міністра освіти «Про оптимізацію вищих навчальних закладів України». Зокрема, Лілія Михайлівна назвала процес оптимізації таким, якого неможливо буде уникнути. «Інше питання, яким чином відбуватиметься цей процес. Очевидно, що мережа вищих навчальних закладів у тому вигляді, як вона є сьогодні, а це понад 350 інституцій, не адаптована до суспільних потреб. Навчальні заклади мають різну якість освіти, хоч вони і вручають випускникам такий же диплом державного зразка.

Під час зустрічі представники вищих навчальних закладів Львівщини запропонували і власні стратегії імплементації деяких положень Закону «Про вищу освіту», зокрема це стосувалось питання фінансової автономії вишів. Лілія Михайлівна позитивно зреагувала на такі пропозиції і зазначила:  «Одним із ключових завдань Міністерства освіти і науки України на сьогодні є розробка проектів нормативних актів, які мають захистити автономію університетів. Ми не можемо сказати: «маєте закон – ось ваша автономія», адже всі старі інструкції та накази Міністерства, які суперечать закону, збереглися. Нам потрібно скасувати накази Міністерства, які суперечать закону, необхідно відпрацювати з іншими міністерствами дотичні питання, з фіскальними органами нові інструкції відповідно до Закону. Це потребує часу і я думаю, що цей рік університети будуть звітувати ще за старими правилами. Ключовим стане наступний рік. Хочу вас поінформувати, що я вже внесла до Верховної Ради законопроект про зміни до бюджетного кодексу з приводу відкриття в державних банках власних рахунків вищих навчальних закладів, тому що ця норма нашого закону почне діяти тільки тоді, коли будуть прийняті зміни до бюджетного кодексу».

Викладачів Університету цікавило також питання ліквідації міністерського грифу та механізму вибору підручників і посібників для навчання. «Згідно із чинним Законом Вчена рада вищого навчального закладу уповноважена прийняти рішення про те, що підручник може використовуватись у навчальному процесі. Закон виходить з того, що чиновники Міністерства не можуть краще прийняти рішення, більш усвідомлено й науково обґрунтовано, ніж Вчена рада університету. Це чітко виписано в Законі, і тут не потрібно ніяких інструкцій. Але є питання, які таких інструкцій потребують, до прикладу, вибори ректора. Вони дуже рамково виписані в Законі і те, яким чином це буде відбуватися, має пояснити Міністерство освіти. Відтак, є ціла низка питань, які потрібно розкриття і трактування в підзаконних актах», –  відповіла народний депутат.

У ході розмови звучали питання щодо доцільності реалізації нових навчальних програм і навчальних планів, про потребу розуміння зовнішнього незалежного оцінювання як мірила якості шкільної підготовки. «Для того, щоб університети могли успішну напрацювати свої освітні програми, ми маємо завершити розробку Державних стандартів щонайпізніше до березня 2015 року. Сподіваюсь, що відповідна робоча інтенсифікує свою діяльність і вже найближчим часом це питання буде вирішено. Щодо ЗНО для школи, то воно запроваджувалось як державна підсумкова атестація і задля відбору до вищих навчальних закладів. У нього була ця подвійна функція. Так само діє матура у Польщі, де складають іспит з освоєння шкільної програми освіти, результати якого зараховуються при вступі до вищих навчальних закладів», - зазначила Лілія Гриневич.

На запитання щодо соціального захисту освітян, зокрема питань оплати праці та фінансового забезпечення вищої школи Голова Комітету з питань науки і освіти відповіла: «Я розумію, що ми живемо в дуже складний час, всі затягнули свої пояси, профспілка перестала говорити про розрив у тарифній сітці. Ми маємо шукати шляхи, де економити, але ми не можемо економити на вчителеві, вихователеві, викладачеві, тому що це є основний провідник всіх реформ і носій всіх цінностей і знань». «Ми не можемо розраховувати на підвищення заробітної плати, але ми не маємо права ще більше понижувати соціальні стандарти. Однак, ми маємо шукати шляхи економії, тому варто зробити аудит і переглянути, яким чином ефективніше використовувати ті кошти, які потрапляють в освіту», - вважає Лілія Гриневич.

Щодо питання суміщення адміністративних посад, то Лілія Гриневич дала такі роз’яснення: «Порозмовляйте з молодими викладачами і науковцями!  Перше питання, яке вони вам поставлять – дайте можливість кар’єрного росту! Принцип ротації повинен забезпечувати цей кар’єрний ріст, і кількість будь-яких посад має іти в пропорції: адміністративна посада – людина, а не дві адміністративні посади – людина».

Поділ держзамовлення, за словами Лілії Гриневич, буде визначатись фактично абітурієнтами. «Абітурієнти з вищими балами будуть писати, який вищий навчальний заклад вони обирають, і за кількістю обраних місць у межах ліцензованого обсягу виш отримає певну кількість державних місць. Але на той момент має запрацювати система зовнішньої оцінки якості освіти, аби повідомити абітурієнта про якість вищої освіти в тому чи іншому університеті. ВНЗ повинні навчитись доносити до споживача свої переваги. Вони повинні навчитись над цим працювати», - переконана народний депутат.

«Мозковим центром і рушієм змін в освіті» назвав Лілію Гриневич політик Іван Васюник і подякував Голові Комітету за самовіддану працю задля розвитку української освіти наголосивши, що «останні три роки Лілія Михайлівна очолювала спротив можливої реакції в освіті».

Щодо імплементації Закону, то Іван Васюник висловив сподівання, що  львівські виші будуть одними з перших, котрі активно впроваджуватимуть новий Закон на практиці. «Однак не варто забувати, що університети є центрами вільної думки і, з точки зору реалізації Закону, ми повинні працювати над його вдосконалення з першого дня його дії. Потрібно зробити ще багато, аби нова влада не формально ставилась до діалогу. Університети мають стати центрами інновації, і не тільки в освіті й науці, тут продукуватимуть нові ідеї задля змін у всіх сферах соціального життя. Нашим надзавданням є формування єдиного гуманітарного простору», - переконаний політик.

Підсумовуючи, Лілія Гриневич сказала: «Ми зобов’язані перед тими тисячами людей, які поклали життя за нову України, розробити нову освітню політику. Ми повинні це зробити передусім заради нових можливостей для України. Якщо ми не змінимо ситуацію в системі освіти, наслідком якої мають стати зростання можливостей для розвитку високих технологій і перехід до вищих окладів економіки, в Європейський Союз можемо проситись тільки як бідний родич, що не має жодної перспективи. Багато людей цитують Ейнштейна про те, що система не може змінити себе сама зсередини. Тому ми дослухаємося та залучаємо до обговорення споживачів продукту освіти, роботодавців, представників бізнесу, батьків, але нікому це так не болить як болить нам, освітянам. На впровадження закону потрібен час для того, щоб ми розірвали ці рамки, які сковували нас десятиліттями і навчились користуватись автономією, академічною свободою.  Академічні спільноти повинні заявити про себе в суспільстві. І ми розраховуємо, що вони стануть тими інтелектуально-духовними центрами незалежної думки, інтелектуальних рішень, які потім повинна впроваджувати влада. Має бути професійна дискусія по кожній сфері, тоді в нас буде абсолютне право заявляти, що освіта є одним із стратегічних пріоритетів. Я вірю, що нам все вдасться. Ми йдемо додому, ми йдемо в Європу, ми – народ, який живе віки з європейською системою цінностей: свободи людини, захисту людської гідності. Це природній процес, але ми його можемо пришвидшити своєю працею. Зичу вам здоров’я, натхнення і багато сил, щоб ми змогли виконати свою важливу справу, бо, як каже Ліна Костенко, «у нас немає права на поразку».

На завершення зустрічі Ректор Університету, професор Володимир Мельник додав: «Думаю, що при різноманітті оцінок, інтерпретацій положень Закону, який імплементується, всі колеги підтримають мене в тому, що Ваша команда і Ви особисто відверто та щиро ведете діалог. Тобто цей Закон створено заради нашого майбутнього». Володимир Петрович подарував відомим випускникам Університету перший том «Енциклопедії Львівського національного університету імені Івана Франка».