Сергій Квіт взяв участь у Міжнародній конференції, присвяченій відтоку вітчизняних фахівців за кордон

У конференції взяли участь Міністр освіти і науки України Сергій Квіт, народного депутата України, голову Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерія Пацкана, голову представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Манфред Профазі, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Ірина Ключковська.

Організатор конференції – Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою, що діє у Львівській політехніці.

Міністр освіти і науки України Сергій Квіт нагадав присутнім, що вислів «Brain Drain – Brain Gain» виник не сьогодні. Ця проблема постала перед Англією після Другої світової війни, коли студенти і науковці почали виїжджати до США для продовження навчання та праці. Міністр вважає, що ця інтелектуальна міграція має свої плюси та мінуси. Нові можливості для студентів і науковців, які повертаються в Україну після навчання і стажування за кордоном, відкриває новий Закон «Про вищу освіту». Тепер відпадає необхідність у такій принизливій процедурі як нострифікація дипломів. Ці питання мають вирішувати Вчені ради університетів.

«Нехай їздять, – зазначив Сергій Квіт, – нехай зміцнюють зв'язки наших університетів з провідними університетами світу, нехай повертаються збагачені новими знаннями». Міністр підкреслив, що знання англійської мови – це один з важливих чинників нашої успішної інтеграції у глобалізований світ.

Сергій Квіт розповів про жест доброї волі з боку Міністерства освіти Республіки Польща. Міністерство вирішило надати 550 стипендій для студентів і аспірантів України. Першими скористаються ними студенти з Донбасу. На думку Міністра, зараз настав сприятливий час для реформ у всіх сферах економіки й суспільного життя. Треба робити все можливе для розбудови такої України, яка б спонукала молодь не полишати свою країну і повертатися до неї.

Ірина Ключковська зазначила, що проведення цього зібрання — це не разова акція, а частина системної планомірної роботи з дослідження і вироблення рекомендацій щодо  проблематики трудової міграції. Співробітники інституту глибоко вивчали питання долі дітей трудових мігрантів, сімейні стосунки у родинах заробітчан. У різних регіонах країни проведено 8 круглих столів з цієї тематики.

Ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало тепло привітав гостей, всіх учасників конференції та наголосив, що університет, якому цьогоріч виповнюється 170 років, завжди приділяв значну увагу не лише освіті та науці, природничим і технічним дисциплінам, а й гуманітарним проблемам, вивченню тих з них, які хвилюють суспільство. Ректор високо оцінив ініціативу Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою щодо поглибленого вивчення міграційних настроїв студентської молоді.

Голова Ради молодих науковців Львівської політехніки доцент Оксана Юринець розповіла про внесок молодих у скарбницю наукових досягнень України, про єднання молодих вчених у рамках традиційних міжнародних фестивалей науки «Litteris et arttibus», що регулярно проводяться в університеті.

Голова представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Манфред Профазі звернув увагу на те, що активізація трудової міграції пов'язана ще з таким негативним явищем, як скорочення кількості населення у провідних країнах Європи. Погіршується демографічна ситуація і в Україні. І вона в майбутньому відчуватиме необхідність залучати кваліфіковані кадри з інших країн, але для цього необхідно створити для них належні правові та матеріальні умови.

Учасник конференції, співзасновник та член ради директорів компанії СофтСерв Тарас Верега стверджував, що ІТ- бізнес найбільш інтегрований у глобальну економіку. Мова програмування Java вона і у Львові, і у Сан-Франциску Java. За прогнозами фахівців, у найближчі 5 років у країнах Європи буде 350 – 700 тисяч вакансій програмістів, а у США – 150-300 тисяч. На думку Тараса Вереги, ІТ-фахівці – це переважно молоді, мобільні, активні люди, які легко реагують на виклики життя. І вони найперші «голосують ногами», якщо в країні не створені належні умови для комфортного життя і самореалізації. Щоб мізки не тікали за кордон, необхідно будувати у себе цивілізовану  європейську країну.

Подібні думки висловлював і перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Йосиф Ситник. Він говорив про неможливість встановити точної кількості трудових мігрантів, адже вони не афішують свого виїзду за кордон і в країнах перебування не поспішають вставати на консульський облік. За приблизними підрахунками, зараз за межами України працюють майже 7 мільйонів громадян нашої країни. Найбільше їх із Західної України.

Йосиф Ситник вважає, що олігархічна модель економіки є перепоною для розвитку і самореалізації молодих людей. Олігархам не потрібні обізнані, думаючі працівники, вони вирішують свої проблеми через особисті зв'язки, лобіювання і преференції. Нині потрібно ширше відчиняти двері молоді в політику, державні органи влади тощо.

Великий інтерес у присутніх викликало оприлюднення результатів соціологічного дослідження фахівців Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою щодо міграційних настроїв студентів. Про це розповіла кандидат економічних наук Оксана П'ятковська.

Дослідження охоплювало різні ВНЗ Львівщини. А розпочали з Львівської політехніки. Опитали  понад 3,5 тисячі студентів, і виявилося, що 46 відсотків студентів ніколи не були за кордоном. А серед тих, хто побував за кордоном, переважають туристи. 33 відсотки студентів – це потенційні трудові мігранти. Але на постійне проживання за кордоном готові 33 відсотки опитаних студентів, а  40 відсотків однозначно залишаються в Україні. 35 відсотків – не визначилися зі своїми подальшими намірами.