В Університеті «Україна» вивчають міжнародний досвід з інклюзивної освіти

У рамках міжнародної співпраці в період з 02 лютого по 26 лютого 2015 року директор Вінницького інституту Університету «Україна» Ганна  ДАВИДЕНКО брала участь у міжнародному курсі «Творче мислення у спеціальній освіті», що відбувся в Ізраїлі, м. Тель-Авів (кібуц Шефаїм).

Ганна ДАВИДЕНКО – директор Вінницького соціально-економічного інституту Університету «Україна», кандидат філологічних наук, доцент, очолила цей вищий навчальний заклад у квітні 2013 року.

З того часу в інституті відбулася низка позитивних змін, які стосуються, зокрема, і розширення міжнародних зв’язків з метою інтеграції вищого навчального закладу у європейську та світову наукову спільноту в галузі науки, освіти та соціального захисту. Особливо це стосується освіти та соціалізації людей з особливими освітніми потребами, що розвивається шляхом підвищення академічної мобільності викладачів і студентів, а також шляхом отримання додаткового фінансування освітніх проектів інституту через Міжнародні програми та грантові проекти.

Ганна Давиденко активно працює над докторською дисертацією з педагогіки, що присвячена дослідженню організації інклюзивного навчання у вищих навчальних закладах країн Європейського Союзу. Ганна Віталіївна ? автор понад 50 наукових публікацій із зазначеної проблематики, керівник науково-дослідної роботи Вінницького інституту Університету «Україна», що інтегрує наукові дослідження усіх кафедр інституту (0114U001028 «Методологія інклюзивного навчання осіб з інвалідністю в умовах вищого навчального закладу» (2014-2016), член редакторської колегії наукових журналів «Креативна педагогіка» та «Проблеми надання вищої освіти особам з особливими освітніми потребами».

Пані Ганно, хто був організатором та учасником цього курсу?

Міжнародний проект відбувався за підтримки Ізраїльської агенції з міжнародної співпраці та розвитку (MASHAV) Міністерства закордонних справ Ізраїлю. Курс проходив в Ізраїлі, Тель-Авів, Шефаїм; у ньому взяли участь 8 держав:  Азербайджан (1 учасник), Білорусь (4 учасники), Вірменія (5 учасників), Грузія (3 учасники), Казахстан (3 учасники), Киргизстан (4 учасники), Узбекистан (3 учасники), Україна (2 учасники).

Учасники проекту обиралися за конкурсом (4 особи на 1 місце) серед керівників освітніх установ; представників органів влади, департаментів освіти; керівників громадських організацій, бізнес-структур; представників міжнародних та регіональних організацій країн-учасниць.

Україну представляло двоє учасників: крім мене, до проекту потрапила директор міжнародної громадської організації «Фонд допомоги дітям із синдромом аутизму «Дитина з майбутнього» Лариса Рибченко (м. Київ).

Яким було головне завдання курсу, його змістове наповнення?

Метою цих занять було передусім підвищення кваліфікації, з одного боку,  за напрямом «Інклюзивна освіта», а, з іншого боку, щодо керівництва навчальним закладом, де навчаються і люди з інвалідністю.

У рамках роботи курсу вивчено теоретичний та практичний досвід Ізраїлю в царині інтеграції осіб зі спеціальними освітніми потребами у нормативне освітнє середовище, а саме: моделі та методи у системі спеціальної освіти; формування соціальної системи підтримки молоді з особливими потребами; розвиток послуг для інтеграції таких осіб у нормативне середовище; навчання педагогів та вихователів, які працюють в галузі інтеграції людей з особливими потребами у нормативне середовище; упровадження нових моделей інтерактивного включення осіб з особливими потребами в освітній процес відповідно до місцевих національних умов; інформування про діагностичні методи виявлення особистісного потенціалу дітей з особливими потребами і про відповідні терапії; розвиток комунальних послуг для кожної людини з особливими потребами, які забезпечують самостійність вдома, на роботі, на відпочинку та у суспільстві. У зв’язку зі збільшенням в Ізраїлі за останні 5 років кількості осіб з аутизмом більш ніж у 2 рази, особливу увагу під час курсу було приділено саме темі аутизму; новим методам інтеграції дітей-аутистів, діагностиці аутизму, роботі з батьками дітей-аутистів.

Що особисто Вам видалося найбільш корисним під час навчань?

Особисте зацікавлення у мене як керівника вищого навчального закладу викликав курс із вивчення методик збору коштів для некомерційних (неприбуткових) організацій. Саме тому вважаю за доцільне поділитися цим досвідом на спеціальному семінарі-тренінгу для відповідальних осіб із кожного Територіально-відокремленого структурного підрозділу та базової структури Університету «Україна».

Чи вдалося Вам, як ректорові Вінницького соціально-економічного інституту, уже досягти якихось домовленостей про співпрацю?

Так. Зокрема, під час тренінгу було укладено 2 договори про співпрацю з Ізраїльськими вищими навчальними закладами: а саме, досягнуто домовленостей щодо подальшої співпраці із найстарішим педагогічним коледжем Ізраїлю «Давід Елін» (коледж випускає магістрів), а також Єврейським університетом в Єрусалимі, який знаходиться на 56 місці у рейтингу найліпших ВНЗ світу. Розпочато підготовку спільних україно-ізраїльських грантових проектів у галузі інклюзивного навчання у вищих навчальних закладах країн-партнерів проектів, у тому числі у напрямку підготовки до участі у проекті Європейського Союзу Erasmus+ KA2 «Стратегічне партнерство» у лютому 2016 року.

Чи була змога у Вас в рамках курсу представити напрацювання Університету «Україна»?

Так, звичайно, у рамках роботи проекту Університет «Україна» було презентовано представникам країн-учасниць, зокрема було наголошено не тільки на успіхах Університету «Україна» в царині інклюзивної освіти, а й на активній міжнародній діяльності університету. Багато уваги було приділено розвиткові міжнародної програми «ТВІЙ ШАНС», яка дає змогу отримати відразу 2 дипломи: України та одного із ВНЗ-партнерів Європейського Союзу.

Презентація Університету «Україна» викликала значну зацікавленість у учасників та керівників проекту, у процесі дискусії було поставлено велику кількість  додаткових запитань з досвіду роботи  навчання осіб із вадами слуху та програми подвійного диплома. Усі учасники отримали  детальну інформацію про Університет «Україна» та програму «ТВІЙ ШАНС», зокрема. Колеги  з інших країн висловили свої думки, зацікавленість досвідом роботи університету, пропозиціями співпраці, були висловлені бажання впровадження, використання нашого досвіду та співпраці з університетом. За підсумками цієї роботи було укладено договори про співпрацю із ВНЗ Вірменії (1), Киргизстану (3 ВНЗ), Узбекистану (1).

У чому полягають Ваші особисті здобутки за підсумками міжнародного курсу в Ізраїлі?

У ході проекту за участі нашого університету я брала участь у підготовці 2-х грантових проектів, реалізацію яких заплановано у найближчому майбутньому:

1) Спільний Міжнародний проект «Оптимізація інклюзивної освіти у ВНЗ пострадянського простору» (Україна, Вірменія, Киргизстан, Узбекистан, Ізраїль, Грузія).

2) Project “UNIVERSITY PREPARATORY COURSE FOR APPLICANTS WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS” (University “Ukraine”).

Спільний міжнародний проект «Оптимізація інклюзивної освіти у ВНЗ пострадянського простору» отримав перемогу на конкурсі грантів програми.

Також мною отримано сертифікат про проходження тренінгового курсу, сертифікат про підвищення кваліфікації з інклюзивної освіти, сертифікат паломника. Також віднині я є учасницею міжнародного клубу «Шалом».

Які із набутих знань Вам особисто видалися найцікавішими, що вже зараз Ви, як педагог і керівник, почнете втілювати в життя у своєму інституті?

Це вже мій третій міжнародний сертифікат підвищення кваліфікації за останні два роки. Минулого року я отримала сертифікат про підвищення кваліфікації у проекті за підтримки Європейської Комісії, а вже у цьому навчальному році, у листопаді місяці 2014 року – у проекті за підтримки Британської Ради.

Кожного разу здобуті знання та навички поширюються серед колег Університету «Україна».

Здобутий міжнародний досвід в усіх проектах активно впроваджується в Університеті «Україна» шляхом урізноманітнення підходів до викладання дисциплін, навчання студентів, наукових досліджень та організації міжнародних освітніх заходів, у тому числі й програм обміну студентами та викладачами, спільно з провідними закордонними організаціями.

Позитивним результатом моєї поїздки до Ізраїлю, безперечно, є угоди про співпрацю з університетами-партнерами. Уже в найближчому майбутньому почнеться реалізація низки спільних грантових проектів з університетами Ізраїлю та університетами Вірменії, Киргизстану, Узбекистану та Грузії.

Нашої уваги потребує також проблема навчання осіб з аутизмом. Оскільки інший представник України, Лариса Рибченко, має великий досвід у роботі з цією категорією осіб, ми попередньо обговорили шляхи співпраці й у цій площині.

Ганно Віталіївно, яка атмосфера панувала під час  занять (чи виникали якісь теми/емоції, суто людські, щодо революції/війни в Україні)?

Питання складне та неоднозначне. Під час відповіді слід пам’ятати про дві обставини. По-перше, програма є офіційною урядовою програмою Ізраїлю. Оскільки Ізраїль наразі офіційно займає нейтральну позицію у конфлікті між Україною та Росією, усім представникам ізраїльської сторони (організаторам, тренерам, гостям і т.д.), не рекомендувалося вести розмови на політичні теми. По-друге, країни-учасниці проекту – це країни пострадянського простору, члени СНД (окрім Грузії). Громадяни цих країн, так само як і переважна більшість жителів Ізраїлю, сприймають інформацію з екранів своїх телевізорів, які демонструють міжнародні телеканали Російської Федерації із відповідним присмаком.

Саме тому, учасники міжнародного курсу намагалися не торкатися політичних тем, але…

Коли ми у перші дні знайомства, представляли Україну, ми подарували усім жовто-блакитні браслети і попросили на знак підтримки нашої держави одягнути їх. Ніхто не відмовився.

У приватних розмовах і з учасниками проекту, і з жителями Ізраїлю ми представляли іншу, відмінну від російського телебачення, точку зору: виключно факти та цифри. Їх ми протиставляли «емоційним новинам та програмам» російського телебачення, які розповідають вигадані історії та перекручені обставини. І слід зазначити, що більшість наших співрозмовників висловлювалися на підтримку України.

У різних місцях Ізраїлю ми зустрічали «колишніх українців». Вони усі й досі слідкують за долею України та переживають з приводу усього, що відбувається в нашій країні.

Наведу такий приклад. Під час нашого візиту до спеціальної школи для дітей-аутистів стався такий випадок. Директор школи пані Ольга, яка народилася в Узбекистані, але вже більше 20 років проживає в Ізраїлі, запропонувала нам поспілкуватись із російськомовними учнями. До нас прийшли учні старшої школи – Євген та Софія. Софія майже постійно мовчала, проте Женя, як високо-функціональний аспергер, почав свою розповідь з того, що зараз йому – 18 років, а в Ізраїлі він проживає вже 6 років. Сам він із Києва, з України. Далі цитата: «И я вам хочу сказать, что сейчас в моей родной стране идет война. Это не мы напали на Россию, а она на нас. Мы защищаемся».

Дуже приємно було також познайомитися з професором Єврейського університету (м. Єрусалим), всесвітньовідомим вченим у галузі інклюзивного навчання. Організатори довго нам розповідали про нього як про унікального науковця; про те, що у нас буде лише одна можливість поспілкуватися з ним, оскільки він постійно у роз’їздах із лекціями по університетах світу. Яке було приємне здивування усієї групи, коли на початку Т. Гумпель розповів про те, що його батьки були українцями.

Що стосується мене особисто, то я вважаю себе патріотом. По-іншому і бути не може. Усе моє життя пов’язане з Україною – великою та малою, Університетом. Тому чесно скажу, що на святій землі кожного дня я молилася за долю нашої держави. Слава Україні!

Ніна Головченко

Фото: