Студенти-переселенці розповіли, як вони влаштувалися в Одесі

Анатолій Ігнатович повідомив, що проект реалізується для того, щоб максимально зібрати інформацію про те, як влаштувалися студенти-переселенці на нових місцях. Його підтримав міжнародний фонд «Відродження». Завданням було вивчити їх соціальні та академічні умови, потім порівняти дані моніторингу з офіційними даними. Після чого підготувати проекти рішень для Кабміну і Верховної Ради, щоб максимально вирішити проблеми студентів переселенців. В Одеській області здійснили моніторинг 18 вузів, в чотирьох пройшли особисті зустрічі.

Микола Бучко розповів, що в Одеський регіон перевели близько 500 студентів. 327 з них навчаються на держзамовленні, 211 оплачують навчання самостійно. 356 студентів поселили в гуртожитках, а решта знімають житло самостійно або живуть у родичів.

Найбільше студентів-переселенців перевелося в Одеський національний морський університет. Абсолютна більшість з них виїхали з окупованого Криму. Вони вже закінчили навчання, тому зустріч з ними не відбулася. Ситуація позитивна в усіх ВУЗах. Хоча були початкові проблеми з заліковками, студентськими квитками, поселенням у гуртожитки.

Олександр Крамар розповів, що в рамках проекту було проведено соціологічне дослідження студентів-переселенців. Для 60% опитаних було принциповим, в якому вузі вони будуть вчитися. 80% сказали, що не мали труднощів у переведенні, 95% сказали, що не використали неофіційні ресурси. 90% не довелося їхати за оригіналами документів в зону АТО. Тільки 30% отримали студентські, заліковки отримали 90%.

66% живуть у гуртожитках, 10% орендують житло, 24% живуть з батьками, 40% проживали до цього в обласних центрах, 30% в райцентрах, 70% хочуть залишитися жити там, куди переїхали. Критичних питань і проблем у студентів при переселенні не виникло.

Анатолій Ігнатович розповів, що узагальнюючи виниклі проблеми, їх можна розділити на академічні проблеми та матеріальні. Студентам треба здавати академрізницю. Часом різниця становила до 20 предметів. У 90% випадків викладачі йдуть назустріч студентам-переселенцям, але у 10% є проблеми. Також, часом, складно отримати документи з колишніх місць навчання. Найбільше проблем виникло з кримськими ВУЗами.

Соціальні проблеми пов’язані з тим, що переселенці зараховувалися пізніше за інших. Тому їх селили за залишковим принципом, часом в не найкращих умовах. Основна соціальна проблема – відсутність студентських посвідчень. Тому студенти-переселенці не мають можливості користуватися студентськими пільгами при оплаті проїзду. Допомога адміністраціями ВНЗ студентам виявляється, вони йдуть назустріч. За будь-яких зверненнях реакція йде, але хочеться, щоб вона була комплексною.

Маргарита Овсяннікова розповіла, що до переїзду в Одесу вона вчилася в Горлівському педуніверситеті. Потім півроку провчилася в Одесі як вільний слухач. Успішно склала сесію із шести предметів академрізниці. Але, на жаль, їй досі не виплачують стипендію. Вона отримує тільки 400 грн державної допомоги. Без допомоги рідних і знайомих прожити на ці гроші було б складно.

Демид Майорніков розповів, що у нього були проблеми кількох категорій. Академічні, бо академрізниця становила 12 дисциплін, при тому, що він змушений був навчатися разом з усіма, плюс готувати до здачі академрізницю. Деякі викладачі йшли на принцип і вимагали представити повністю всі проміжні роботи за рік. Це було, часом, непросто.

Демид виїхав з Донецька тому, що батьки турбувалися за його життя, він розмовляв українською мовою. Через що його місцеві жителі відразу записали в Правий сектор, до якого він ніколи не мав ніякого відношення. Зараз студент навчається у Львові.

Після збору інформації про життя і проблеми студентів переселенців, в рамках проекту пройдуть зустрічі в регіонах, на яких комплексно вивчать проблеми студентів, і вже після цього будуть підготовлені проекти рішень для законодавчої і виконавчої влади.