Лілія Гриневич: «Ми будемо пропонувати перейти до дванадцятирічної середньої освіти»

Про подальші кроки реформування середньої освіти розповіла Лілія Гриневич, голова комітету ВР України з питань науки і освіти, передає  портал "Ера Медіа".

Чому освіта постійно знаходиться в стані реформування?

Освіта – дуже складний організм. Освіта дуже динамічна, як і динамічні діти і ті люди, які здобувають освіту. Ви подивіться? як розвиваються інформаційні технології, як розвивається суспільство. Освіта віддзеркалює ці зміни. Якщо вона їх не віддзеркалює і якщо вона не розвивається, вона починає відставати. Освіта формує і сьогодні навчає тих дітей, які лише через 15-20 років будуть якраз головною групою, яка буде створювати країну. Тому освіта має діяти на випередження. Якщо ми нарешті пройшли цей Рубікон, ми обрали сьогодні європейську інтеграцію, ми хочемо бути демократичною країною з самодостатніми громадянами, в цьому випадку ми повинні під це збудувати нашу освіту. І тому сьогодні ми знову на порозі освітньої реформи. І тому сьогодні пишеться закон про освіту, і тому прийнятий новий закон про вищу освіту.

Важлива передумова прийняття будь-якого закону – це необхідність врахування інтересів всіх груп. Чи можливо взагалі врахувати інтереси всіх і які ризики можуть виникнути?

Ці інтереси треба гармонізовувати між собою. Тому що інколи ці інтереси не цілком співпадають. Але в принципі є мета в освіті. Цією метою є в першу чергу ця освічена особистість, яка в результаті отримання освіти стане справді відповідальним громадянином, стане фахівцем-професіоналом, стане людиною, яка буде щасливою, яка здатна боротися з проблемами і вирішувати ці проблеми, людиною, яка не втрачає життєвого оптимізму, людиною, яка може творити себе і свою країну. Як би це патетично не звучало, саме таку мету нам потрібно зараз розглядати, коли ми плануємо нашу систему освіти. Тому що, на превеликий жаль, в Україні до цього часу в більшості панує репресивна система освіти, яка пригнічує дитину, яка через перевантаження і спосіб далі трансляції знань – чим більше напхати в дитину цих знань – призводить до того, що діти досить швидко втрачають інтерес до навчання. Причому ці знання дуже відірвані від життя. Зараз основне гасло в Європі – навчання для життя. Тому що людина впродовж свого навчання повинна якраз навчитись вчитися. Вчитися завжди тому, що динамічне суспільство, нові технології. Наприклад, зараз в Європі люди змінюють професію 2-3 рази за життя. І так само треба навчитися долати проблеми. Тому очевидно, що це сьогодні для нас виклик, які саме моделі ми маємо застосовувати і що для цього треба змінити. Бо для цього ми маємо міняти і роль вчителя. Для цього ми маємо міняти і сам зміст освіти. Для цього ми повинні змінити середовище в цілому, в якому навчаються наші діти.

Базовий закон зараз знаходиться в роботі. На які основні зміни нам слід всім очікувати?

Відштовхуючись від мети, розуміємо одне, що сьогодні для того, щоб наші діти себе почували повноцінними громадянами в європейському просторі, їм потрібно добре знати іноземні мови, їм потрібно добре відчувати свою власну національну ідентифікацію, їм потрібно володіти інформаційними технологіями, вони мають отримати ті життєві компетентності, які сьогодні характерні для їхніх однолітків в ЄС. Щоб все це дати нашим дітям і при цьому без збитків для їхнього здоров’я, нам потрібно подовжити тривалість навчання. І тому ми будемо пропонувати в цьому законі перейти до 12-річної середньої освіти. Це означає, що діти після 9-го класу будуть мати можливість обрати свій шлях. Або вони готуються до вступу в вищі навчальні заклади і навчаються в трирічній академічній школі, або ж поряд із здобуттям загальної середньої освіти вони можуть отримати професійну кваліфікацію або кваліфікованого робітника або молодшого спеціаліста. Якщо ми розглянемо досвід наших західних партнерів, то все більше і більше молоді йде поряд із загальною середньою освітою отримувати ще першу професію. Бо це створює для них додаткові соціальні гарантії. Завжди є можливість потім мати ще одну професію, і завжди є можливість якимось чином додатково заробляти кошти. А є навіть такі професії, які ви здобуваєте шляхом вищої освіти, де вам ставлять передумову, що ви спочатку повинні попрацювати з нижчим рівнем кваліфікації і лише тоді здобувати цю вищу освіту. Тому сьогодні для нас важливо розглядати не тільки середню освіту, а для нас дуже важливий розвинутий сектор професійної освіти, яка відповість на вимоги ринку праці. Тому у нас сьогодні є дуже серйозний перекос. На ринку праці нам потрібно втричі менше фахівців з вищою освітою, ніж ми сьогодні продукуємо. Натомість нам не вистачає фахівців, які можуть поповнити реальний сектор економіки з кваліфікацією робітника чи молодшого спеціаліста.

Чи допоможе ще один рік в школі дати більше знань?

Наше завдання – перевести школу з формату тільки давати знання, а зробити так, щоб школа давала компетентність. Наприклад, якщо ми ставимо собі мету, що кожна українська дитина, яка здобула повну загальну середню освіту, має володіти хоч однією європейською іноземною мовою і знати її на рівні В1 і скласти такий іспит, ми, по-перше, даємо таку компетентність кожному українському громадянину, щоб він себе міг повноцінно почувати потім чи в своєму професійному просторі, чи навіть при мандрівках і вміти порозумітися з іншими людьми, то тоді повірте нам потрібен цей навчальний час. Тому що сьогодні, наприклад, для дітей, які навчаються в пересічній загальноосвітній школі, коли вони мають 2 або 3 уроки іноземної мови, очевидно, є неможливим здобути таку компетентність. Тому нам треба виходити на реальні результати. А з приводу першокурсників, що є в ВНЗ та незадоволення ними викладачів. Першокурсники є дуже різні. Є такі, які не мають знань. Це зв’язано не лише з падінням якості викладання у загальноосвітній школі, як часто це представляють викладачі вузів. Сьогодні вузи приймають 75%, а навіть 80% всіх випускників, які йдуть і виходять із загальноосвітньої середньої школи. А колись вони брали 40-50%. Ви розумієте, що зростає кількість абітурієнтів, які потрапляють у вищі навчальні заклади. Сьогодні ліцензований обсяг на першому курсі вузів перевищує кількість випускників, які йдуть в ці вузи. Тобто беруть практично кожного, хто пройшов ЗНО. Очевидно, що тут потрапляють і ті абітурієнти, які мають не дуже високий рівень підготовки. І це вже є справа вузів,  яких абітурієнтів ви берете.