Ректор НТУУ "КПІ" Михайло Згуровський прочитав публічну лекцію
Публічну лекцію «Форсайт економіки України на середньостроковому (до 2020 року) та довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах» для студентів і викладачів факультету менеджменту та маркетингу НТУУ «КПІ», а також для усіх бажаючих прочитав 12 листопада ректор університету академік НАН України Михайло Згуровський.
Лекцію було анонсовано на його сторінці в одній з соціальних мереж, тож перед її початком вільних місць у Великій фізичній аудиторії головного корпусу КПІ не було.
Дослідження з передбачення (Форсайту) розвитку економіки нашої країни зробила група фахівців Світового центру даних «Геоінформатика та сталий розвиток» Міжнародної Ради з науки (ISCU), який працює при НТУУ «КПІ», Інституту прикладного системного аналізу та інших підрозділів університету під науковим керівництвом Михайла Згуровського. Усього участь у цій роботі взяли 112 осіб (50 з них були залученими ззовні експертами).
Форсайт структури майбутньої економіки України виконувався на основі застосування методів Делфі (відомого ще під назвою «метод експертних оцінок») та SWOT-аналізу (він полягає в розділенні явищ і факторів зовнішнього і внутрішнього впливу на чотири категорії – сильних (Strengths) і слабких (Weaknesses) сторін певного проекту або процесу, а також можливостей (Opportunities) його реалізації і загроз (Threats), з цим пов’язаних). Для побудови можливих сценаріїв розвитку майбутньої економіки України використовувалися методики «двох вісей» та «гілки». При цьому Форсайт, як витікає з назви лекції, проводився на два часових відтинки – до 2020 і до 2030 років. Відтак дослідники запропонували, чи, радше, в ході роботи отримали по чотири можливі сценарії розвитку вітчизняної економіки на кожний з розглянутих часових горизонтів. Певна річ, що потенційні сценарії розвитку до 2030 року логічно пов’язані з тими, які реалізовуватимуться в країні протягом найближчих п’яти років. Крмі того, автори дослідження визначили і ймовірність реалізації кожного з них.
На жаль, за словами Михайла Згуровського, ймовірність того, що національна економіка найближчими роками рухатиметься за оптимістичним сценарієм, який у наступні роки забезпечить її збалансований розвиток, є доволі невеликою. Під час лекції було названо причини цього, а також критичні чинники, що найбільше гальмують розвиток (величезний тіньовий сектор, страшні масштаби корупції та контрабанди, високі відсотки пенсійного навантаження на бюджет, зростання коштів, які йдуть на обслуговування державного боргу; енергомісткість ВВП України). Звичайно, було виявлено й галузі, або кластери, що можуть стати головними драйверами розвитку української економіки. Це насамперед аграрний сектор; військово-промисловий комплекс; інформаційно-комунікаційні технології; створення нових речовин і матеріалів, нанотехнології; високотехнологічне машинобудування та інші – усього дев’ять позицій. Визначено і орієнтири для високотехнологічного розвитку країни на обраних часових горизонтах. Для того, щоби ці драйвери реально запрацювали, слід якомога швидше змінити принципи функціонування економіки, відмовившись від сировинної низькотехнологічної моделі її функціонування на користь інноваційної.
Це цілком реально, бо Україна має і свої конкурентні переваги. «Вони відносяться передусім до людського капіталу, – підкреслив Михайло Згуровський. – Тобто це – люди, люди зі своїми знаннями, своєю освітою, можливостями комунікацій. Саме вони є головною конкурентною силою нашої країни».
