Вибіркові курси - це лакмусовий папірець для вишів, - Єгор Стадний
Вищі навчальні заклади набувають дедалі більшої автономії, проте не поспішають задовольняти права студентів.
Лише одиниці виконують законодавство, справді надаючи змогу студентам обирати частину навчальних дисциплін, повідомляє "Урядовий кур'єр".
Тож під час навчання в університеті на тому чи тому напрямі підготовки людина опановує переважну кількість обов’язкових профільних курсів, а решту може обирати на власний розсуд. У Міністерстві освіти і науки впевнені, що це дає змогу студентам доповнювати основну спеціальність додатковими знаннями, брати окремі курси для широкої ерудиції, навіть здобути додатковий фах.
Як це працює насправді? Наприкінці 2015 року аналітичний центр CEDOS провів моніторинг з цього питання, який охопив 191 державний та комунальний ВНЗ з чотирьох найпопулярніших спеціальностей з різних галузей: комп’ютерні науки, філологія, екологія та право. Результати приголомшили. 82 університети підтвердили можливість вибору дисциплін студентами принаймні… на одній спеціальності. 82 виші взагалі не запропонували студентам обирати дисципліни, у 28 закладах не відповіли на дзвінки.
В аналітичному центрі вважають, що саме запровадження вибіркових курсів красномовно демонструє готовність університетів до реформи вищої освіти. «Вибіркові курси — лакмусовий папірець для комплексного аналізу готовності вишів запровадити навчання, орієнтоване на особистість, надання можливості студентам самостійно формувати освітню траєкторію, — каже виконавчий директор центру Єгор Стадний. — А також створювати справедливу конкуренцію між викладачами, що призведе до підвищення якості освіти».
Під час дослідження з’ясувалося, що однією з проблем запровадження курсів за вибором стала наповнюваність груп. «У 19 вишах вибір дисципліни може робити не кожен студент окремо, а лише вся навчальна група, — розповідає Єгор. — За таких обставин вибір значно звужується. Кілька університетів повідомляли точне число студентів, які мають записатися на дисципліну: від 5 осіб до 21 й більше. Такий підхід дає студентам свободу вибору. Навіть якщо на вибір студентам дають лише обмежений список дисциплін, то група потенційно може розділитися на кілька підгруп, і ймовірність прослухати бажану дисципліну зростає». Можуть утворюватися і змішані групи: скажімо, на одну дисципліну записалися студенти з різних факультетів чи кафедр.
Аналітики з’ясували, що в багатьох вишах вибірковість дисциплін радше формальна, ніж реальна. Приміром, на вибір студентам пропонують лише кілька загальних предметів, як-то історія України або логіка.
Чому навіть рейтингові університети опираються перевагам запровадження вибіркових курсів? Передовсім у вишах не хочуть змінювати усталену систему навіть з огляду на закон, бо ставки викладачів жорстко прив’язані до кількості студентів. За словами Єгора Стадного, формування хоч частини навантаження залежно від вибору студентів, а не кафедри, порушуватиме звичні для викладачів правила розподілу ставок.
Вагомою проблемою залишається й те, що викладачі насправді не готові до конкуренції. Адже доведеться зацікавлювати студентів, осучаснювати зміст навчального матеріалу. Навіщо зайві клопоти?
Тож щоб зрушити ситуацію з місця, в аналітичному центрі радять, по-перше, запровадити в університетах електронний запис на вибіркові курси, який значно полегшить адміністрування формування груп та корекції записів на дисципліни. По-друге, не обмежувати вибір курсів однією спеціалізацією. По-третє, стимулювати викладачів (приміром преміями) за розроблення та проведення цікавих вибіркових курсів.
