МОЗ відтермінувало проведення офіційного розподілу 730 випускників НМУ їм О.О. Богомольця
Днями за планом, напередодні процедури розподілу відбулись традиційні збори представників “замовників” майбутніх лікарів – МОЗу та відділів охорони здоров'я ОДА і ГУОЗ м. Києва з випускниками і адміністрацією університету.
Як завжди, цьому передував т.з. попередній розподіл наданих МОЗ місць працевлаштування серед випускників, які навчаються за держзамовленням, що здійснювався за їхнім вибором відповідно до т.з. інтегрального рейтингового показника. Цей показник і такий принцип був започаткований саме МОЗ 2 роки тому, після революції гідності на виконання вимог студентів усунути корупцію з розподілу. Він не розповсюджується, звісно, на “цільовиків” і тих, хто має право на т.з. вільне працевлаштування.
Про ситуацію із розподілом держзамовленням на своїй сторінці у соцмережі Facebook пише ректор НМУ Катерина Амосова:
- Два попередні роки ми успішно проводили працевлаштування саме за таким принципом, коли всі місця, які надавались Міністерством, були "без прізвища" і оприлюднені на нашому сайті. Все просто: чим вищий рейтинг – тим ширше вибір. "Найпрестижніші" – це будь-які місця в Києві і місця гінекологів, хірургів та вузьких спеціалістів – в регіонах: їх часто обирали кияни як можливість отримати дефіцитні професії і повернутись до столиці через три роки (або раніше, якщо "вирішити питання"). До речі, 10% випускників щорічно перерозподіляються влітку через МОЗ (вектор-зрозумілий) і ще 6% взагалі нехтують розподілом. За законом, в таких випадках у-т має займатись відшкодуванням вартості навчання через суд. Ми це намагаємось робити. Але внаслідок правової колізії з Конституцією перспектива таких позивів для держави майже нульова. Жоден такий позов університет не виграв.
Позаду – колосальна робота і попереднє погодження в МОЗі. І раптом - претензії представників ОДА: "нам байдуже ваш рейтинг і вільний вибір, нехай до Черкаської області повертаються черкащани, до Житомирської – житомиряни... У нас немає житла і доріг, "не місцеві" довго не затримаються, поверніть нам "наших!".
Ми: "А студенти, які перевелись до нас з Донецьку і Луганську? У нас- єдина країна!".
У відповідь: "Ні! Нехай із середнім балом 3.1, але – свій, який не втече".
Дійсно. Надавати житло, будувати дороги і стимулювати лікарів – важче. Найвигідніша модель – примусові поселенці. Після звільнення з таборів з "мінус 6". Доведено Сталіним.
І представники адміністрації Києва теж невдоволені: "Не приймемо іногородніх, вони будуть вимагати квартири!"
Ми: "Які квартири в наш час? Наші студенти готові написати офіційну відмову від житла, вони гарно 6 років вчились, займались наукою і заслуговують отримати кращий вибір ніж кияни з суцільними "трійками"! Прописка залишилась в СРСР!"
У відповідь: "Ні!"
Підходять дівчата: "Так ми не отримаємо працевлаштування в Києві?"
Позиція МОЗу: "Цей рейтинг придумала минула злочинна влада! У нас – децентралізація! Треба враховувати позицію громад."
Регіони: "Ми маємо самі відбирати собі випускників. Ми – замовники. Отут і зараз!"
Отже, хай живе керування в ручному режимі...
Представники "власника" і "замовники" наполягали, щоби адміністрація залишила їх зі студентами. Будь ласка.
Тепер найцікавіше. Не встигла повернутись в ректорат, і о 17.30 привозять лист за підписом міністра на адресу НМУ: внаслідок лікарняного Амосової, перенести розподіл на 15-17 березня. Так, я хворіла три дні (з 17 по 19). Але повернулась на роботу вчора, в понеділок 22 лютого. Повідомила негайно МОЗ. Сьогодні дві години сиділа на зборах поруч зі співробітниками МОЗу.
Виконуємо наказ, природньо. Будемо спостерігати за розвитком подій і інформувати студентську спільноту і суспільство.
Ми, адміністрація, готували розподіл пліч-о-пліч зі студентським самоврядуванням, прозоро, відкрито, за оголошеними правилами. Мабуть не всім це до вподоби.
Але остаточно мають вирішувати випускники.
