Іноземні університети витісняють українські з рейтингу Times Higher Education, - експерт
Українські виші вдруге потрапили до списку престижного британського рейтингу Times Higher Education World University Rankings.
На цей раз чотири українських університети розташувались на позиції 801+. Мова йде про Київський національний університет ім. Шевченка, Київський політехнічний інститут, Харківський національний університет ім. Каразіна та Національний університет «Львівська політехніка».
Минулого року Київський національний університет ім. Шевченка та Харківський національний університет ім. Каразіна займали вищі місця - позиція 601-800 у рейтинзі. Водночас попри погіршення загального рейтингу українські університети все ж таки покращили результати за окремими індикаторами. Тобто є певне зростання, але іноземні університети більш динамічно покращують свої показники.
Причини пояснює Єгор Стадний, освітній аналітик, виконавчий директор CEDOS:
«Для рейтингу Times Higher Education дуже важливими є викладацька та наукова репутація, міжнародні публікації та показники цитування, які є традиційно слабкими в українських університетів. Лише тоді, коли уряд почне розподіляти фінансування між університетами на конкурентних засадах, вони зможуть займати вищі позиції у світових рейтингах. Наразі в нашій системі фінансування дуже багато дисбалансів та лобізму».
Довідково про рейтинг Times Higher Education World University Rankings:
Даний рейтинг націлений на ранжування світових дослідницьких університетів. Тобто він відкидає ті вищі навчальні заклади, основним спрямуванням яких є освітня функція, яка для українських вишів є ключовою. Окрім того, рейтинг не розглядає вузькоспеціалізовані університети (наприклад, медичні або мистецькі) і, що більш важливо, ті, в яких було видано менше ніж 1000 наукових статей протягом 2011-2015 рр.
13 критеріїв, за якими проводиться оцінка університетів, структуровані у п'ять груп, які, на думку експертів Times Higher Education, відповідають основним завданням ВНЗ:
Викладання: навчальне середовище (30%). 15% визначається закритим опитуванням експертів у галузі, інша половина визначається кількісними показниками. До останніх належить співвідношення викладачів-студентів (4,5%), співвідношення бакалаврів-докторантів (PhD) (2,25%), інтенсивність присвоєння докторських ступенів у різних дисциплінах відносно кількості викладачів (6%), а також надходження інституції відносно її працівників (2,25%)
Цитування: науково-дослідницький вплив (30%). Найбільший окремий показник в усій методології, який вимірюється кількістю посилань на опубліковану університетом роботу. Цього року було проаналізовано понад 56 млн цитувань на 11,9 млн статей, опублікованих протягом останніх 5 років у 23 000 наукових виданнях, які індексуються базою даних Elsevier’s Scopus.
Дослідження: обсяг, дохід та репутація (30%). У даному випадку академічна репутація (18%) визначається на базі опитування більш ніж 10 000 респондентів у галузі. Інші критерії (з вагою по 6% кожен) визначають кількість публікацій у журналах, проіндексованих Elsevier’s Scopus, та фінансування науково-дослідних робіт, яке скориговують на кількість працівників, а також на галузі знань.
Галузевий дохід: інновації (2,5%). Цей показник демонструє затребуваність досліджень університету серед представників бізнесу. Він виражений безпосередньо в грошових надходженнях від бізнесу на проведення науково-дослідних робіт. Ця сума теж коригується на кількість працівників.
Міжнародний огляд: працівники, студенти та дослідження (7,5%). Ця група включає в себе показники співвідношення міжнародних і вітчизняних студентів та працівників. Третій показник визначає загальну частку наукових університетських публікацій, написаних у співавторстві хоча б із одним закордонним науковцем. На кожен з цих показників віддається 2,5%.
