Ігор Лікарчук: Система зовнішнього оцінювання зупинилася у своєму розвитку
Система зовнішнього оцінювання зупинилася у своєму розвитку. Таку думку висловив директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук. Як він відзначає, багато запитань викликає й стан формування Банку тестових завдань.
"Від самого початку ЗНО проектувалося як складова системи оцінювання якості освіти в Україні. Тож попервах воно виконувало дві функції: зовнішнє оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів (замість архаїчної державної підсумкової атестації) та вступників до вищих навчальних закладів. Планувалося, що в перспективі проводитимуть незалежне оцінювання за результатами здобуття початкової, неповної середньої, різних етапів вищої освіти. Але цього не сталося", - вважає екперт.
"З 2009 року функції ЗНО були звужені лише до вступної кампанії, а з 2010 року його роль у вступній кампанії також була суттєво обмежена запровадженням низки новацій з присмаком нафталіну, як-от зарахування бала атестата про середню освіту, звільнення від ЗНО певних категорій вступників, врахування результатів ЗНО попередніх років, надання додаткових преференцій окремим категоріям абітурієнтів. Нині ректорське лобі продовжує штовхати ідею запровадження вступних іспитів разом із ЗНО. Якщо це станеться, то про ЗНО як об’єктивну форму організації вступної кампанії доведеться забути. Про який розвиток може йтися?" - зазначив він.
"Багато запитань викликає й стан формування Банку тестових завдань. Нещодавно керівництво Українського центру оцінювання якості освіти заявило про існування кількох десятків тисяч завдань у Банку. Можливо, так воно і є. Але доти, доки в тестах зустрічатимуться завдання, що використовувалися в минулі роки, фактологічні та текстологічні помилки, всі розмови про Банк тестових завдань будуть міфом. Якби банк працював, тести б укладалися комп’ютером, а не окремими людьми, всі завдання мали б хороші психометричні показники, вони б забезпечували об’єктивні виміри рівня знань. Як відомо, цього немає", – підкреслив І.Лікарчук.
"Щодо запровадження різнорівневих завдань, то це лише невелика частина того, що можна й потрібно зробити для розвитку системи зовнішнього оцінювання. Але важливо знати, що сам по собі цей крок ситуацію не врятує. Система зовнішнього оцінювання зупинилася у своєму розвитку. Незмінними з 2006 року залишилися технології проведення оцінювання й укладання тестів, адміністрування, визначення результатів, забезпечення конфіденційності тощо. Ті, кого це цікавить, давно пізнали всі сильні й слабкі сторони цієї системи", – вважає він.
"Якщо в перші роки існування ЗНО не було іншого варіанта, як використання однакових тестів для усіх категорій абітурієнтів, нині очевидно, що такий підхід не відображає зростаючих вимог вишів до якості відбору абітурієнтів. Іншими словами, для тих, хто вступає на факультет англійської філології, потрібний один тест із англійської мови, а для вступників на факультет права – інший. Однак про таке "диво" навіть не доводиться мріяти. Тож для оцінки ситуації в системі зовнішнього оцінювання дуже влучно підходить українська приказка "Застрягли, як собака на перелазі". Є серйозні побоювання, що цей "перелаз" ми можемо й не здолати. Подальша маргіналізація системи неминуче призведе до її краху. Але, можливо, воно так і задумано", – вважає директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук.
За матеріалами "Урядовий Курьер"
