Результати дослідження: українським студентам не вистачає мотивації для навчання

21 березня 2017 року відбулася презентація результатів дослідження рівня академічної доброчесності та ключових факторів впливу на її формування, проведеного за підтримки Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні – SAIUP.


10 українських вишів взяли учать у дослідженні рівня академічної доброчесності студентів та тих факторів, які на неї впливають.  Опитування здійснювалося компанією GfK Україна та Аналітичним центром CEDOS. Про те, чому студенти вдаються до академічного шахрайства, як вони пояснюють свою нечесну поведінку, якою аргументацією послуговуються, обираючи ВНЗ, говорили під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «В опитаних університетах переважає позитивна мотивація чому, студент здобув вищу освіту. Але при цьому є інституції, де мотивація просто отримати диплом досить суттєво конкурує з позитивними мотиваціями [наприклад, здобути знання чи отримати хорошу роботу опісля – УКМЦ]», – зазначив Єгор Стадний, аналітик, аналітичний центр CEDOS. Від 4% до 23% обирають свою спеціальність, бо вона дає змогу пройти на бюджет, приблизно так само, від 4% до 27% не обрали б вдруге свою спеціальність.

Вчитися нецікаво, коли нема вибору

Серед причин, які демотивують студентів – неможливість обрати, які предмети вивчати. «За законом про вищу освіту вибрати можна не менше 25% дисциплін. Це б дозволило зменшити і кількість плагіату, і рівень академічної недоброчесності», – вважає Лідія Фесенко, Українська асоціація студентів.  При цьому дослідження показує, що зовсім необов’язково студенти обиратимуть найлегше. «73% обирають ті предмети, які найцікавіші своєю  тематикою, дуже часто викладачі думають, що студенти будуть обирати найлегше, але такий варіант відповіді обирають тільки 17%. Вибірковість дисципліни також дає змогу оцінити рівень викладацької майстерності вчителя та змістовність самого курсу», – наголосив Тарас Тимочко, координатор Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні.

Неможливість обрати дисципліну – також серед причин поганої успішності. Поряд з нею – переконання, що ці знання не знадобляться у майбутньому. Корупція при цьому явно пасе задніх.

Від списування до плагіату

Матеріально-технічне забезпечення університетів часто є причиною, чому студенти списують та «мухлюють». 55% студентів серед причин називають завелику кількість письмових робіт. «На курсову дається 18 годин, обсяг, який вимагається, від 40 до 100 сторінок. За цей час реально зробити 5-6 сторінок. Відразу постає питання, яким чином він може виконати цю вимогу окрім методом «копіпаст». На якісну роботу окрім часу потрібно ще й обладнання. Все це призводить до тих показників недоброчесності», – вважає Володимир Бахрушин, член сектору вищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти та науки України, головний експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ. Низький рівень мотивації самого викладача називає 21% студентів, пояснюючи своє списування.

Якщо на першому курсі молоді люди керуються переважно бажанням отримати знання, стати високо кваліфікованим спеціалістом, то згодом мотивація перебування у ВНЗ змінюється на користь формальних атрибуцій. «При формуванні академічної доброчесності має бути транзит. З загального, корпоративного рівня має бути перехід до індивідуальних практик. А у нас відбувається навпаки: недоброчесні практики, які дуже добре засвоюються у школах, вони мають певний транзит, практики щодо плагіату однаково усталені і на першому, і на четвертому курсах», – зазначила Ольга Гужва, заступник декана з міжнародного співробітництва, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.

Комунікація зі студентами

Є інститути, де близько третини не розуміє, як виставляється оцінка. Також є певна закономірність між тим, наскільки оцінка зрозуміла і тим, наскільки обговорюються роботи зі студентами. «Є університети, де під 20% студентам цього бракує, і вони сигналізують, що з ними ніхто не проговорює, що вони написали у цих письмових роботах, чи буде це правильно чи не правильно», – розповів пан Стадний.

Про відповідальність за плагіат знають далеко не всі студенти. «Є університети, які абсолютно не працюють зі студентами у цьому напрямку. 68% студентів в одному закладі сказали, що вони не знають про те, які санкції передбачені за плагіат. Як тільки розпочинається активна інформаційна кампанія з роз’ясненнями, більше людей є готовими до таких санкцій, росте їхнє розуміння, що це справедливо», – додав Єгор Стадний.


Поділіться з друзями:   

Останні новини


Новини партнерів:

загрузка...
Loading...